Новини сюжету "Історія Шахтаря – від 1936 до наших днів"
-
Олімпійська тема із Шахтарем явно не перетиналася жодного разу, але неявно таке одного разу було. На початку серпня, відразу після закінчення ОІ-1980, гірники вийшли на поле Лужникiв, яке ще не охололо від радянської ганьби, щоб зіграти фінальний матч Кубка СРСР. Це був свого роду олімпійський постскриптум, і Terrikon.com згадує про нього...
-
80-ті роки для Шахтаря вийшли дуже турбулентними - склад змінювався часто, команда шукала себе (і частіше не знаходила), людей змінилося безліч. Тому завдання визначення символічної збірної десятиліття виявляється складнішим, ніж у стабільні 70-ті або навіть у 60-ті. Але Terrikon.com все ж таки спробував - і ось що вийшло...
-
Як Морозов із Грачовим Європу дивували: про найкращий європейський сезон старого Шахтаря
20.01.24 10:10У європейській історії радянського Шахтаря був один момент, коли представник команди ставав найкращим бомбардиром турніру. Причому навіть не один представник, а одразу два. Сталося це в сезоні 1983/84
-
Говорячи про Шахтар 70-х, згадують насамперед Олега Базилевича, який виліпив конкурентоспроможну команду з вічного невдахи, потім згадують великий 'срібний' 1975-й, який став наслідком цієї роботи. Але, як правило, ніхто не звертає увагу на проміжний сезон 1974 року, коли Базилевича вже не було, медалей поки що теж. А тоді Шахтар, хоч і фінішував на 12-му місці, але мало не став призером. Terrikon.com згадує невидимий світові сюжет...
-
За часів союзного футбольного чемпіонату існував приз 'Разом із командою'. Його вручали, за сукупністю, 'за кращу організацію та проведення матчів на своєму полі, підготовку стадіону, джентльменську поведінку глядачів'. Абсолютним рекордсменом за кількістю його завоювань був Шахтар, про що сьогодні й згадує Terrikon.com...
-
У рік, коли тренери 'Шахтаря' змінюються з калейдоскопічною швидкістю, хочеться згадати одного з найбільш 'довгограючих' наставників донецького клубу - Віктора Васильовича Носова, який пробув на цій посаді сім років. А точніше, - згадати його останні матчі, проведені із 'Шахтарем'. Що Terrikon.com і зробить просто зараз...
-
Напевно, найдраматичнішим сезоном в історії радянського 'Шахтаря' був 1960-й, коли команда тільки дивом не була з вищого дивізіону. Рятуватися довелося у стикових іграх. Драматичний епізод припав на перші місяці роботи нового тренера Олега Ошенкова, у майбутньому – легенди клубу. Terrikon.com згадує той шекспірівський сюжет...
-
У списку значних матчів 'Шахтаря' цей, звичайно, посідає чільне місце - адже він приніс команді перші срібні медалі союзної першості. І як вони були здобуті - в якій жорстокій боротьбі з паралельним конкурентом, з яким гарним рахунком перед аудиторією! Terrikon.com піднімає архіви - і насолоджується...
-
У сезоні 1955 'Шахтар' після дворічної перерви повернувся до вищого дивізіону (тоді - клас 'А'). Багато чого від нього не чекали, а дарма. За підсумками чемпіонату, донецька команда посіла 7-е місце, поступившись лише московським клубам та київському 'Динамо'. А про свої амбіції гірники яскраво заявили на самому старті, коли розібралися з фаворитом турніру - московським Спартаком. Terrikon.com згадує...
-
За підсумками осіннього чемпіонату СРСР 1976 (тоді за один рік зіграли два чемпіонати) 'Шахтар' ледве не був з Вищої ліги. Команду мало не потопила людина, іменем якої донецькі вболівальники ще кілька років нецензурно висловлювалися. Це був суддя Володимир Фардман, і Terrikon.com згадує, що ж тоді за його участю сталося...
-
У минулому чемпіонаті України 'Шахтар' зробив щось безпрецедентне - виграв одразу у двох інших призерів із великим рахунком. Такого у його виконанні ще не було за всю історію незалежного українського футболу. А що бувало? Terrikon.com вивчає тему великих перемог призового 'Шахтаря' над найближчими конкурентами...
-
Згадуючи славні моменти з минулого 'Шахтаря', можна натрапити на матчі, які начебто б особливо нічого не вирішували, але виявилися по-своєму доленосними. Такий ось відбувся у Донецьку 22 вересня 1974 року. У гості до 'гірників' прибув казахстанський 'Кайрат', середнячок Вищої ліги. Матч нічого примітного не обіцяв. Але зрештою, виявився дуже важливим у долі людини, яка стане легендою клубу. Terrikon.com подумки переноситься того дня...
-
Восени 1969 року був відправлений у відставку багаторічний головний тренер 'Шахтаря' Олег Ошенков. Це був шок для всіх уболівальників, які за 10 років роботи Олега Олександровича в Донецьку звикли, що інакше і бути не може. Але тут же спалахнула нова надія. Після Ошенкова команду прийняв легендарний футболіст Юрій Войнов, від якого чекали на подвиги і на тренерській ниві. Terrikon.com згадує, що з цього вийшло...
-
Одним із головних талантів, що заблищали у радянському 'Шахтарі' за всю його історію, був Віталій Хмельницький, згодом - багаторазовий чемпіон СРСР та гравець збірної країни. У Донецьку він пограв небагато, у Києві його швидко помітили та негайно оприбуткували. І згодом багато разів 'Хміль' виходив на поле стадіону, де розпочиналася його кар'єра. Terrikon.com відслідковує історію його протистояння з колишнім клубом...
-
У 1938 команда 'Стахановець' (майбутній 'Шахтар') була включена до вищого дивізіону союзного футбольного чемпіонату, роздутого у кілька разів. Дебют вийшов, загалом, скромненький - 11-те місце (щоправда, за 26 учасників). Але свою першу велику перемогу клуб здобув саме того сезону. Про неї і згадує Terrikon.com...
-
У складі 'Шахтаря' 70-х років був футболіст, якому вдалося виграти всі можливі медалі чемпіонату СРСР: золоту, срібну та бронзову. Іншого такого у донецькій команді більше не було. Щоправда, 'золото' він виграв уже з 'Дніпром', нау та що ж. Це Микола Федоренко, і про нього сьогодні згадує Terrikon.com...
-
Кращим воротарем у радянській епосі 'Шахтаря' був, звичайно, Юрій Дегтерєв. Але головний воротарський рекорд на той час належить не йому. Інший голкіпер - Юрій Коротких - у сезоні 1966 року примудрився протримати свої ворота 'сухими' протягом 913 хвилин - тобто, сумарно більше десяти матчів. Terrikon.com розповідає про це дивовижне досягнення...
-
У свій час, досліджуючи різні чудові сезони в історії 'Шахтаря', ми детально розбирали 1973 - знаковий у плані народження нової, великої команди. Але взагалі, цей сезон був настільки аномальним, що проситься повернення до нього – саме до цієї самої аномалії. Про все це згадує Terrikon.com...
-
Мудрик уже став найзнаменитішим Михайлом, який коли-небудь грав у 'Шахтарі' – якщо, звичайно, мова про європейську популярність. Хоча, звичайно, найзаслуженішим Мудрік наразі не став. Взагалі, гравців з таким ім'ям донецька команда знала не так уже й багато – всього 16. Terrikon.com склав рейтинг першої десятки – без урахування нинішнього героя, місце якого у цьому списку ще не очевидно.
-
У 80-х роках 'Шахтар' так і не зміг взяти жодного призового місця у чемпіонатах СРСР. Але наприкінці цього десятиліття таки показав щось унікальне: протягом трьох із лишком сезонів не програвав на своєму полі командам, які ставали в підсумку медалістами. Terrikon.com згадує цей вражаючий, хоч і дещо специфічний відрізок...
-
За часів чемпіонату СРСР протистояння 'Шахтаря' і 'Зорі' набуло епічних масштабів - тут було зіткнення амбіцій, що перетворило футбольні матчі на справжні гладіаторські битви. Піка це досягло 29 липня 1973 року на стадіоні 'Шахтар' у присутності 29 тисяч схвильованих донецьких глядачів. Terrikon.com згадує справи давно минулих днів...
-
Команда перестала існувати у своєму колишньому вигляді. Зірки розбіглися, хто куди: Метревелі - до тбіліського 'Динамо', Островського - до київського, Гусарова - до московського. Насилу втримали Вороніна, якого засипали різними пропозиціями. Тим, хто залишився, довелося починати майже все спочатку. Зрештою, 'Торпедо' змогло повернутися зі своєю фірмовою грою і стало чемпіоном ще раз - у 1965. Але ось та команда, з якою асоціювалася 'футбольна відлига' - її відродити було вже неможливо. І злим генієм її став саме 'Шахтар'.
Писали, що долю тренера Жаркова було вирішено на вирішення саме тоді, у злощасний листопадовий донецький день 1962. І що саме після цього розгрому його остаточно перестали сприймати в роздягальні. Матч показав його повне управлінське безсилля - він не зміг ні 'плану Б' запропонувати команді, ні просто хоча б змусити їх бути собою. 'Шахтар' зім'яв 'Торпедо', як картонну коробку, викинувши на звалище історії не просто команду - цілу епоху...
-
Ми якось розмірковували про те, чому в 80-х не вийшло такого ж красивого і потужного 'Шахтаря', як у 70-х . А зараз згадаємо про сезон, коли це таки вийшло, хай і ненадовго. Terrikon.com поглиблюється майже у 40-річне минуле, у рік 1983-й рік.
-
У 1967 'Шахтар' дуже близько підійшов до завоювання медалей чемпіонату СРСР. Ближче протягом усіх 60-х, напевно, не було - навіть у чудовому сезоні 1964 року, коли донецька команда вперше лідирувала по ходу турніру. Terrikon.com згадує, як 'Шахтар' ледь не дістався до 'бронзи'...
-
Сезон 1953 для 'Шахтаря' був похмуріший за похмурий. Недавній бронзовий призер чемпіонату країни змушений був грати у другому дивізіоні після вильоту з еліти - і не зміг забезпечити собі повернення до найсильніших. Криза затягувалася. Але була одна подія, яка врятувала сезон і показала, що команда не померла, дихає та відроджується. Про нього розповідає Terrikon.com...