З усіх кінців: звідки взялися люди в збірній України-2025

Збірна України вийшла в плей-оф відбору на чемпіонат світу. По дорозі траплялося всяке, але підсумковий хепі-енд примирив уболівальників з тими перешкодами, які команда болісно долала в процесі (часто сама собі їх створюючи). Тепер, коли все позаду, Terrikon.com хоче озирнутися на минулу осінь, згадати всіх і подивитися, з яких куточків України прийшли до національної команди ці героїчні хлопці...
Відразу скажемо, що ті гравці, яких Сергій Ребров викликав протягом осені, - представники 17 регіонів України (або 16, якщо Київ вважати не окремо, а разом з областю, що його оточує). Є емісари всіх частин країни, хоча, звичайно, не в однаковій мірі. Оглядаючи цей список, бачимо деякі сюрпризи.
Як не дивно, але найбільш футбольним містом нинішньої України в такому розрізі виявляються... Черкаси. При тому, що жодного представника ЛНЗ у збірній ще не було. Але ось уродженців Черкас - відразу троє: Віталій Миколенко, Артем Довбик і Артем Бондаренко. Це - максимальне представництво в національній команді для одного окремо взятого міста. Заради справедливості зазначимо, що з цієї трійки Миколенко майже ніякого відношення до місцевого футболу не має, з 13 років перебуваючи в системі київського Динамо. Бондаренко і Довбик за черкаський Дніпро все-таки зіграли: перший - поменше, другий - побільше.
Додавши до цих трьох ще Євгена Волинця, який народився в Каневі, ми отримаємо Черкащину як надзвичайно плідний футбольний регіон. Але все-таки не найплідніший.
У цьому сенсі ніхто не зміг конкурувати у складі Реброва з Донецькою областю. Протягом осені тренер більш-менш постійно викликав п'ятьох уродженців цього регіону: Анатолія Трубіна та Юхима Коноплю (народилися в Донецьку), Олександра Зубкова та Олега Очеретька (в Макіївці), а також Миколу Шапаренка, який, незважаючи на свою наскрізь динамівську кар'єру, починав у Маріуполі, а родом взагалі з Роздольного Волноваського району. Причому, що характерно, двоє з цієї п'ятірки в неділю зіграли видатну роль у тому, що збірна України все-таки продовжує боротьбу за потрапляння на "мундіаль": Трубін зробив кілька приголомшливих сейвів ще тоді, коли рахунок був 0:0 (і все могло б піти зовсім навпаки), а Зубков забив гол, який перевернув ситуацію, в останні хвилини, коли на щасливий результат з Ісландією вже мало хто сподівався.
Трьох дала збірній Дніпропетровська область, причому всі вони народилися в різних містах регіону: Олександр Назаренко - в обласному центрі, Олександр Сваток - ще в Дніпроджержинську (зараз - Кам'янське), Єгор Ярмолюк - у Верхньодніпровську. Правда, всіх їх не віднесеш до стабільних гравців "основного складу", хоча, наприклад, Ярмолюк став з'являтися в ньому все частіше.
У пошуку регіона, який забезпечив команді Реброва найбільшу кількість голів, ми виходимо на Житомирську область. Тут все зробила одна людина - Руслан Маліновський, уродженець обласного центру. У нинішньому відбірковому циклі він вражав ворота суперників 3 рази - більше, ніж будь-хто інший. У збірній був присутній і його земляк Олександр Зінченко (вихідець з Радомишля), але тільки на самому початку - потім йому завадили виступити травми.
Ще один результативний регіон - Хмельницька область. Звідси родом (з Красилова) Олексій Гуцуляк, який двічі вразив ворота сам і ще раз змусив зробити автогол ісландського захисника. Крім нього, область представляє також Владислав Ванат (народився в Кам'янці-Подільському). Якби він цієї осені зробив те, чого чекають від нападника, тобто забив гол, то Хмельницька область була б регіоном, який забив найбільше голів. Але ні.
Якщо ж шукати найрезультативніше місто нинішньої збірної за сукупністю зусиль декількох людей, то тут лідер - Макіївка, від якої влучними ударами в матчах відбіркового циклу відзначилися Зубков і Очеретько.
Ну, а що Київ? Ребров восени викликав двох людей, які народилися в столиці України - Іллю Забарного (постійно) і Владислава Велетня (в якості експерименту). Крім того, додамо сюди ще й Богдана Михайличенка з Борисполя. Зазвичай Київську область розглядають окремо, але ми зробимо виняток і вважатимемо, що головне місто країни в національній команді восени 2025 року представляли троє.
Кого ще ми не згадали? А ось кого. Полтавську область (Дмитро Різник з Полтави та Назар Волошин з Кременчука), Харківську (Валерій Бондар та Іван Калюжний з Харкова), Львівську (Роман Яремчук зі Львова та Тарас Михавко з Доброгостова), Херсонську (Олександр Караваєв з Херсона), Луганську (Георгій Судаков з Брянки), Чернігівську (Єгор Назаріна з Прилук), Одеську (Георгій Бущан з Одеси), Запорізьку (Володимир Бражко із Запоріжжя) та Крим (Микола Матвієнко з Сак).
Крім того, в осінньому складі була присутня одна унікальна особистість, яка народилася за межами України. Це Віктор Циганков, він з'явився на світ в ізраїльському місті Нагарія, де його батько, футбольний воротар, в той час відпрацьовував контракт. Ну, а так-то предки Циганкова - з Вінниці.
Ось такий виходить географічно-генеалогічний розклад у команди Сергія Реброва. Команди, від якої ми, звісно, очікуємо подальших подвигів.
