Напевно, найдраматичнішим сезоном в історії радянського 'Шахтаря' був 1960-й, коли команда тільки дивом не була з вищого дивізіону. Рятуватися довелося у стикових іграх. Драматичний епізод припав на перші місяці роботи нового тренера Олега Ошенкова, у майбутньому – легенди клубу. Terrikon.com згадує той шекспірівський сюжет...

Ошенков прийшов до 'Шахтаря' в середині 1960 і почав потихеньку створювати нову команду, в якій головну роль передбачав віддати молодим, а не ветеранам, які явно втомилися від футболу - команда і в попередньому сезоні була аутсайдером, і в цьому теж. Але, поки він робив перші обережні кроки, команда продовжувала падати... Втім, про перипетії перших кроків Ошенкова в донецькому клубі ми розповідали окремо, зараз не про це. Зараз - про те, як упав і врятувався Шахтар.

Систему чемпіонату вигадали дивовижну. Найвищий дивізіон розширили з 12 одразу до 22 команд. Зрештою, розбившись на частини – за підсумками виступу у першій половині сезону – вони вирішували різні завдання. 'Шахтар' потрапив до групи, яка розігрувала 13-18 місця. І тут був один нюанс. У цій компанії опинилися два українські клуби - крім 'Шахтаря', ще харківський 'Авангард'. А за тодішнім регламентом, найгірший представник УРСР мав грати стикові матчі за право залишитися нагорі з найкращим клубом республіки з другої за силою ліги. Тому для 'Шахтаря' найважливішим на цій стадії було випередити 'Авангард'.

І почав 'Шахтар' чудово! Виграв у гостях у 'Зеніту' 1:0 (гол – Анатолій Крощенко). Потім удома розгромив 'Кайрат' 3:0 (Юрій Ананченко, Борис Россіхін, Віталій Савельєв). Потім удома переміг куйбишевські (нині самарські) 'Крила Рад' 1:0 (Олег Колосов). Міг вигравати і у 'Пахтакора', мав перевагу та шанси, але задовольнявся нічиєю 0:0. Тим не менш, після чотирьох турів йшов на першому місці в цій групі з шести команд - і хто б тоді сказав, що на нього чекає така незавидна доля...

А харківський 'Авангард' тим часом із двома перемогами, однією нічиєю та однією поразкою стояв третім, відставав на два очки і зовсім не бачився фаворитом у турнірній дуелі двох українських клубів. І ось у п'ятому турі вони зустрілися між собою.

Спочатку все йшло більш-менш рівно – ну, з легкою перевагою харків'ян. А наприкінці першого тайму у них стався сплеск, і їхній форвард Юрій Нестеров вибухнув дублем. Це зовсім 'прибило' 'Шахтар', який у другому таймі не те, що не зміг відігратися, - так ще й забив у свої ворота (це зробив на 72-й хвилині захисник Олексій Мотін). Так усе й закінчилось – 0:3. Катастрофічно для донецької команди, яка поставила себе у найважчу ситуацію - у другому колі їй потрібно обов'язково випереджати 'Авангард' за очками, маючи такий поганий баланс в особистій зустрічі.

Не можна сказати, що 'Шахтар' одразу 'посипався'. У наступному турі він ще раз переміг 'Зеніт' - 2:1 (голи - Колосов, Россіхін). Але потім програв 'Пахтакору' (0:2) та 'Кайрату' (0:1), і на цій хвилі прийшов до вирішального матчу з 'Авангардом', вже відстаючи від харків'ян на очко. Нічого вирішити 'гірники' не змогли: пропустивши гол на 29-й хвилині, вони ще більше ускладнили собі турнірне завдання - і все, чого змогли досягти, то це зрівняти рахунок (на 82-й хвилині відзначився молодий Ананченко).

У підсумку, 'Авангард' відірвався на 3 очки - і став недосяжним для 'Шахтаря', який в останньому турі в засмучених почуттях програв 'Крилам Рад' 2:4 (голи у нього забили Савельєв та Ананченко).

Ось так 'гірники' і дійшли останнього випробування - стикових матчів за право залишитися у вищому дивізіоні. Це був по-справжньому критичний момент історії клубу. Програй вони тоді - і Ошенков навряд чи втримався б на чолі команди, і не був би створений чудовий молодий колектив, який у наступні три роки тричі дістанеться фіналу Кубка СРСР і двічі його виграє. Все висіло на волосині. Але доля була за Ошенкова.

Суперником 'Шахтаря' по стику став запорізький 'Металург' - найкраща з українських команд наступного класу. На той момент, ймовірно, він був не набагато гіршим за донецьку команду - а може, і взагалі не гірший. У всякому разі, проблеми створив.

Втім, перший матч 3 листопада на своєму стадіоні 'Шахтар' зіграв добре, виглядав сильнішим. Запорожці кваліфіковано упиралися весь перший тайм, але на другий їх терпіння та вміння таки не вистачило. На 58-й хвилині Валерій Шутильов відкрив рахунок, на 67-й Юрій Ананченко подвоїв. 2:0 - перемога 'гірників' давала їм прекрасну позицію перед поєдинком у відповідь. У цьому дусі і було виконано звіт у газеті 'Соціалістичний Донбас', де команду похвалили і мало не написали, що завдання вже вирішено.

Але у Запоріжжі все повернулося не так, як хотілося і уявлялося. Перед своїми глядачами 'Металург' став зовсім іншим, зухвалішим і вмілим. 'Шахтар' пропустив гол, і все захиталося. Один вдалий удар господарів, одна помилка гостей – все могло перевернутись. Але, як ми вже казали, доля вирішила зіграти за Ошенкова. Його хлопці зберегли рахунок 0:1 - ця поразка стала для них переможною, зберігала місце в компанії найсильніший.

От так 'Шахтар' викрутився з однієї з найсильніших колотнеч у своїй історії. Далі було вже легше...