Виступ збірної Норвегії став одним з найяскравіших вражень від групового відбіркового турніру чемпіонату світу в Європі, що завершився цього тижня. На чолі з Ерлінгом Холандом ця команда перетворилася, забила величезну кількість голів і тепер поїде до США/Канади/Мексики мало не як фаворит. А її лідер забив мало не стільки ж, скільки всі інші норвежці, разом узяті. І навряд чи без нього був можливий такий карнавал. Terrikon.com розмірковує про роль особистості в історії...

Ерлінг Холанд дебютував у збірній Норвегії вже досить давно - 5 вересня 2019 року проти Мальти. І хоча його гpaндіозний талант був уже очевидним, все-таки знадобився час, щоб він спочатку став постійним гравцем основи, а потім - і головною людиною цієї команди, яка вже давно не знала ніяких радощів.

Довгі роки в світовому рейтингу Норвегія була безнадійним аутсайдером і не мала жодних зірок. Потім у 90-х великий тренер Егіл Ольсен на прізвисько "Свердло" створив команду, яка навчилася конкурувати з найсильнішими суперниками, вийшла у фінальні частини двох чемпіонатів світу та одного чемпіонату Європи. Але це покоління в кінці кінців зійшло нанівець - і в XXI столітті в жодному великому турнірі норвежці кваліфікацію не проходили. Жодного разу. Саме в таку команду і прийшов молодий Ерлінг Холанд в 2019.

Він не змінив все раптово. Норвегія не змогла пройти кваліфікацію ні до Євро-2020, ні до чемпіонату світу-2022, ні до Євро-2024. Команда трансформувалася поступово, паралельно з тим, як Холанд ставав спочатку молодою сенсацією, потім європейським феноменом, а в підсумку - світовою зіркою. Поряд з ним зростали партнери, які, дивлячись на нього, вчилися не боятися нікого, набували впевненості у своїх силах і ставали однією бандою, готовою зжерти будь-кого, хто потрапить на шляху.

Як наслідок, у 2024 році світ побачив збірну Норвегії нового зразка. У неї крім драйву з'явився клас. Тренер Столе Сольбаккен, національний авторитет великого калібру ще як гравець, працює зі збірною з 2020 року, з поваги до нього його не чіпають, прощають помилки - і врешті-решт, це дало плоди. У нього є своя лінія, співзвучна останнім футбольним тенденціям - але чи багато він би досяг, якби в його складі не було такого унікума, як Холанд?

У відбірковій групі нинішнього циклу фаворитами вважалися італійці. Але Норвегія вже на старті поставила їх у незручне становище, розгромивши на своєму полі 3:0. І потім не програвала. Перед останнім туром "скуадра адзурра" опинилася в ситуації, коли їй потрібно було обіграти суперника з різницею в 4 голи. У підсумку, на Сан-Сіро команда Дженнаро Гаттузо зазнала нищівної поразки 1:4. І якщо чесно, це вже особливо нікого не здивувало. Від норвежців, які по ходу турніру забили 37 голів, вже чекали чогось такого. І Гаттузо змушений був визнати, що йому був прочитаний справжній урок сучасного футболу.

Головну роль зіграв, як завжди, сам Холанд, який забив один за одним два голи, які і перевернули хід подій. Всього на його рахунку в 8 матчах - 16 голів, що є повторенням рекорду результативності відбіркового циклу в Європі, який належав Роберту Левандовському (але поляк, зауважимо для повної справедливості, зробив це в 10 іграх).

Нижче - статистика від Transfermarkt, яка показує, як різко зросла результативність збірної Норвегії за останні два роки, коли команда Сольбаккена остаточно "устаканилася". У 2024 році вона забивала в середньому по 2,5 голи за матч - більше, ніж за багато років. Це був дуже серйозний показник. Але виявилося, що можна ще краще, причому - набагато краще. У 2025 році середня результативність Норвегії досягла просто божевільної позначки - 4,63.

Такий же шалений прогрес ми бачимо і за очками. Минулого року Норвегія набрала в середньому 2,17 — найбільший показник за останні 15 років. Цього року значно перевершила його — в середньому рівно 3 очки. Тобто виграла абсолютно всі матчі, досягнувши максимуму, який вже ніхто не зможе перевершити, тільки повторити.

З моменту дебюту Холанда команда з ним у складі програла тільки 3 європейські кваліфікаційні матчі, 3 матчі Ліги націй і тільки один кваліфікаційний матч чемпіонату світу. Тобто - всього 7 з проведених 38 ігор. А середня кількість очок Норвегії за матч при Холанді зросла на дивовижні 68 відсотків.

В одному з інтерв'ю, яке Ерлінг дав кілька років тому, йому поспівчували - мовляв, граючи за таку збірну, як Норвегія, важко розраховувати на "Золотий м'яч". Він тоді відповів, що в країні підростає футбольне покоління, яке ще всіх здивує, причому швидше, ніж можна собі уявити. Тоді його слова здавалися звичайним хвастощами. Зараз - вже ні. Збірна Норвегії виросла в силу, з якою доведеться рахуватися всім. Але навряд чи щось би у них вийшло, якби в їхньому складі не було такого видатного футболіста, здатного на найнеймовірніші подвиги. Саме завдяки Холанду і навколо Холанда виросла ця команда. І хто знає - можливо, "Золотий м'яч" чекає на нього вже зовсім скоро, за підсумками чемпіонату світу 2026 року...