Чемпiонат СРСР
-
80-ті роки для Шахтаря вийшли дуже турбулентними - склад змінювався часто, команда шукала себе (і частіше не знаходила), людей змінилося безліч. Тому завдання визначення символічної збірної десятиліття виявляється складнішим, ніж у стабільні 70-ті або навіть у 60-ті. Але Terrikon.com все ж таки спробував - і ось що вийшло...
-
Сьогодні виповнюється 65 років Анатолію Дем'яненку - одному з найкращих футболістів київського Динамо 1980-х років. Він був визнаний гравцем Союзу у 1985, був капітаном команди у другій половині десятиліття. А по-справжньому зіркова кар'єра його починалася 1982 року, коли він став найкращим польовим гравцем Союзу. Terrikon.com згадує той рік...
-
Як Морозов із Грачовим Європу дивували: про найкращий європейський сезон старого Шахтаря
20.01.24 10:10У європейській історії радянського Шахтаря був один момент, коли представник команди ставав найкращим бомбардиром турніру. Причому навіть не один представник, а одразу два. Сталося це в сезоні 1983/84
-
Говорячи про Шахтар 70-х, згадують насамперед Олега Базилевича, який виліпив конкурентоспроможну команду з вічного невдахи, потім згадують великий 'срібний' 1975-й, який став наслідком цієї роботи. Але, як правило, ніхто не звертає увагу на проміжний сезон 1974 року, коли Базилевича вже не було, медалей поки що теж. А тоді Шахтар, хоч і фінішував на 12-му місці, але мало не став призером. Terrikon.com згадує невидимий світові сюжет...
-
За часів союзного футбольного чемпіонату існував приз 'Разом із командою'. Його вручали, за сукупністю, 'за кращу організацію та проведення матчів на своєму полі, підготовку стадіону, джентльменську поведінку глядачів'. Абсолютним рекордсменом за кількістю його завоювань був Шахтар, про що сьогодні й згадує Terrikon.com...
-
Напевно, найдраматичнішим сезоном в історії радянського 'Шахтаря' був 1960-й, коли команда тільки дивом не була з вищого дивізіону. Рятуватися довелося у стикових іграх. Драматичний епізод припав на перші місяці роботи нового тренера Олега Ошенкова, у майбутньому – легенди клубу. Terrikon.com згадує той шекспірівський сюжет...
-
У списку значних матчів 'Шахтаря' цей, звичайно, посідає чільне місце - адже він приніс команді перші срібні медалі союзної першості. І як вони були здобуті - в якій жорстокій боротьбі з паралельним конкурентом, з яким гарним рахунком перед аудиторією! Terrikon.com піднімає архіви - і насолоджується...
-
У сезоні 1955 'Шахтар' після дворічної перерви повернувся до вищого дивізіону (тоді - клас 'А'). Багато чого від нього не чекали, а дарма. За підсумками чемпіонату, донецька команда посіла 7-е місце, поступившись лише московським клубам та київському 'Динамо'. А про свої амбіції гірники яскраво заявили на самому старті, коли розібралися з фаворитом турніру - московським Спартаком. Terrikon.com згадує...
-
За підсумками осіннього чемпіонату СРСР 1976 (тоді за один рік зіграли два чемпіонати) 'Шахтар' ледве не був з Вищої ліги. Команду мало не потопила людина, іменем якої донецькі вболівальники ще кілька років нецензурно висловлювалися. Це був суддя Володимир Фардман, і Terrikon.com згадує, що ж тоді за його участю сталося...
-
Згадуючи славні моменти з минулого 'Шахтаря', можна натрапити на матчі, які начебто б особливо нічого не вирішували, але виявилися по-своєму доленосними. Такий ось відбувся у Донецьку 22 вересня 1974 року. У гості до 'гірників' прибув казахстанський 'Кайрат', середнячок Вищої ліги. Матч нічого примітного не обіцяв. Але зрештою, виявився дуже важливим у долі людини, яка стане легендою клубу. Terrikon.com подумки переноситься того дня...
-
Сьогодні – день народження великого півзахисника Леоніда Буряка – можливо, найкращого креативного гравця радянського футболу за весь час існування. Його прийнято асоціювати із київським 'Динамо'. Насправді він народився в Одесі, починав у 'Чорноморці' і до столиці України звідти зовсім не рвався. Про все це, а також багато іншого згадує Terrikon.com...
-
У 1938 команда 'Стахановець' (майбутній 'Шахтар') була включена до вищого дивізіону союзного футбольного чемпіонату, роздутого у кілька разів. Дебют вийшов, загалом, скромненький - 11-те місце (щоправда, за 26 учасників). Але свою першу велику перемогу клуб здобув саме того сезону. Про неї і згадує Terrikon.com...
-
Кращим воротарем у радянській епосі 'Шахтаря' був, звичайно, Юрій Дегтерєв. Але головний воротарський рекорд на той час належить не йому. Інший голкіпер - Юрій Коротких - у сезоні 1966 року примудрився протримати свої ворота 'сухими' протягом 913 хвилин - тобто, сумарно більше десяти матчів. Terrikon.com розповідає про це дивовижне досягнення...
-
Вигравши у 'Дніпра-1' матч, який просто не можна було програти, київське 'Динамо' все одно залишилося на четвертому місці. І поки що проводить один із найгірших сезонів в українській історії. Але якщо копнути глибше, ми побачимо сезони набагато гірші. Terrikon.cоm досліджує далеке минуле, починаючи з 60-х років минулого століття, коли київський клуб уже вважався топом радянського футболу...
-
У свій час, досліджуючи різні чудові сезони в історії 'Шахтаря', ми детально розбирали 1973 - знаковий у плані народження нової, великої команди. Але взагалі, цей сезон був настільки аномальним, що проситься повернення до нього – саме до цієї самої аномалії. Про все це згадує Terrikon.com...
-
За часів чемпіонату СРСР протистояння 'Шахтаря' і 'Зорі' набуло епічних масштабів - тут було зіткнення амбіцій, що перетворило футбольні матчі на справжні гладіаторські битви. Піка це досягло 29 липня 1973 року на стадіоні 'Шахтар' у присутності 29 тисяч схвильованих донецьких глядачів. Terrikon.com згадує справи давно минулих днів...
-
Команда перестала існувати у своєму колишньому вигляді. Зірки розбіглися, хто куди: Метревелі - до тбіліського 'Динамо', Островського - до київського, Гусарова - до московського. Насилу втримали Вороніна, якого засипали різними пропозиціями. Тим, хто залишився, довелося починати майже все спочатку. Зрештою, 'Торпедо' змогло повернутися зі своєю фірмовою грою і стало чемпіоном ще раз - у 1965. Але ось та команда, з якою асоціювалася 'футбольна відлига' - її відродити було вже неможливо. І злим генієм її став саме 'Шахтар'.
Писали, що долю тренера Жаркова було вирішено на вирішення саме тоді, у злощасний листопадовий донецький день 1962. І що саме після цього розгрому його остаточно перестали сприймати в роздягальні. Матч показав його повне управлінське безсилля - він не зміг ні 'плану Б' запропонувати команді, ні просто хоча б змусити їх бути собою. 'Шахтар' зім'яв 'Торпедо', як картонну коробку, викинувши на звалище історії не просто команду - цілу епоху...