Топ Ш донецького Шахтаря всіх часів

Новичком Шахтаря днями став Мар'ян Швед. Погортавши товстий том історії Шахтаря, Terrikon.com вивудив звідти 10 найкращих гравців, прізвище яких, як і у молодого форварда, починалося на Ш - таку знакову літеру для донецького клубу...

В'ячеслав Шевчук

Цей лівий захисник мав приголомшливу працездатність і витривалість - серед бразильців 'Шахтаря' він був відомий як 'Залізна людина'. Ці якості дозволили йому утвердитися у складі Мірчі Луческу після відходу Развана Раца. У це непросто повірити, але тоді румунському тренеру (якому взагалі було важко догодити, якщо ти не бразилець) здалося, що Шевчук – цікавіший вибір, ніж Ісмаїлі.

Дмитро Шутков

В останньому чемпіонаті СРСР Шутков дебютував ще зовсім юним, і тоді зовсім не здавалося, що він зможе посадити на лавку надійного, стабільного Андрія Ковтуна. Але трапилося саме так. Шутков зайняв місце у рамці надовго - аж до початку нових часів, до притоку легіонерів та появи у воротах поляка Войцеха Ковалевського. Весь цей час він був незамінний - і як майстер своєї справи, і як душа команди, балагур та дуже комунікабельна людина.

Валерій Шевлюк

Гравець найближчої ротації 'Шахтаря' на початку та середині 70-х. У 'срібному' сезоні 1975 року, наприклад, він зіграв на позиції атакуючого півзахисника в 13 матчах і забив 1 гол. Але зірковий час у нього стався наступного року, причому не так у чемпіонаті СРСР, як у єврокубках. Дебютувавши в Кубку УЄФА, донецька команда впевнено пройшла два раунди, і атакуючий півзахисник Шевлюк забивав майже в кожному матчі, здебільшого могутніми дальніми ударами. Був у нього ще й старший брат Володимир, але він у 'Шахтарі' зіграв зовсім небагато.

Богдан Шуст

У 2004 юний 'Шуст' вперше став у ворота 'Карпат'. 2006-го вже вважався найперспективнішим голкіпером України. Того ж року перейшов у 'Шахтар' – здавалося, це казкова перспектива. А вже за рік стало зрозуміло, що він програє конкуренцію іншому молодому українцю – Андрію П'ятову. Так на цьому в донецькій команді у Шуста, по суті, закінчилося. Його ще повертали у 2011 – але випустили на поле лише одного разу.

Олег Шелаєв

Майбутній гравець збірної України народився в Луганську, починав у дублі 'Металіста', але у підсумку опинився в 'Шахтарі'. Йшов 1996, і здавалося, що доля надає старанному та вдумливому півзахиснику добрі шанси. Але чомусь не склалося. Починаючи з 1999 року, він - гравець 'Дніпра', спочатку як орендований, потім як повноцінний. Саме звідти він і був призваний до збірної, саме там і зробив ім'я. Але таки трьома голами в історії 'Шахтаря' він відзначився.

Євген Шпінєв

Вихованець дніпропетровського футболу, Шпінєв потрапив до 'Стаханівця' відразу після війни (точніше - ще під час, у 1944) і залишився в цьому клубі на 5 років. Часи для команди були непрості, вона важко пробивалася в елітний дивізіон, склад лихоманило, але Шпінєв залишався однією з неодмінних складових того різношерстого колективу. Він - один із тих небагатьох, хто зміг пограти і в 'Стаханівці', і в 'Шахтарі'. Покинув команду якраз напередодні її бронзового зльоту.

Сергій Шищенко

Кращі дні цього самовідданого футболіста пройшли в іншому донецькому клубі - 'Металург'. Але й по грі в 'Шахтарі' він запам'ятався - у тому українському складі середини 90-х він здавався цілком органічною фігурою. Дещо прямолінійний, але динамічний і напористий півзахист команди повністю складався з таких футболістів - що вміють померти на полі заради поставленої мети.

Андрій Штолцерс

Цей латиш став шостим за рахунком легіонером в історії 'Шахтаря' - у той період, коли всі вони ще представляли пострадянський простір. Його брали зі 'Сконто' в ранзі потенційної зірки - і зарплату поклали чималеньку, 7 тисяч доларів на місяць (навіть найкращі гравці донецької команди тоді отримували вдвічі менше). З цієї чи з якоїсь іншої причини, але Штолцерс тут не особливо прижився і за 5 сезонів забив лише 14 голів, а з приходом Віктора Прокопенка остаточно осів у запасі і врешті-решт пішов у 'Спартак'.

Сергій Шиповський

Він був одним із кількох воротарів 'Шахтаря', які наприкінці 80-х претендували на роль спадкоємця Валентина Єлінскаса. І в 1988 році здавалося, що йому це вдасться: він зіграв у половині матчів чемпіонату і пропускав менше гола за матч. Але потім донецький клуб домовився з досвідченим киянином Михайлом Михайловим, який мав пару зіркових сезонів у Динамо. Конкуренцію йому Шиповський програв і мирно пішов у команду 'Текстильник' (Камишин). Догравав він у Польщі.

Євген Шафоростов

Поява 19-річного Шафоростова у складі 'Шахтаря' у 1977 здавалася багатообіцяючою. Він у попередньому році встиг добре проявити себе в дублі, і знаючі люди стверджували, що у хлопця величезний талант і він незабаром посуне самого Старухіна. Нічого такого, на жаль, не сталося. Не вистачило цілеспрямованості, готовності боротися за світле майбутнє. Проiснувавши у глибокому запасі до 1980 (всього 16 матчів чемпіонату країни за весь цей час), Шафоростов пішов до запорізького 'Металурга', де нарешті став і грати, і забивати. Щоправда - лише у Першій лізі.