Золотий та бронзовий вік: 100 років Зорі

На початку травня футбольний клуб 'Зоря' відзначає 100-річчя від дня свого заснування. Пройдено шлях, який іноді був усіяний трояндами, хоча частіше, якщо чесно – шипами. Terrikon.com простежує його весь - десятиліття за десятиліттям...

1920-ті

Команда з Луганська під назвою 'Металіст' виникає в 1923 і з того часу бере участь у чемпіонатах губернії, Донбасу та УРСР. Її попередник - існуюча з дореволюційних організація під теплою назвою 'суспільство розумних розваг'. У 20-ті роки команда Луганська відверто слабка: наприклад, у чемпіонаті 1928 року в першому ж раунді плей-офф була бита нещадними миколаївцями з рахунком 8:1.

1930-ті

У моторошний 1937 рік 'Металіст', як спеціально, перейменовують на 'Дзержинець'. І що ви вважаєте? Під новою назвою представник міста, теж перейменованого з Луганська до Ворошиловграда, стає чемпіоном УРСР! Щоправда, у цьому турнірі не брали участь найсильніші українські клуби, але титул є титулом. У 1939 'Дзержинець' піднімають до класу 'Б' (аналог нинішньої Першої ліги), але команда там не утримується і повертається в колишній регіональний статус.

1940-ті

Після війни у ​​місті створюють команду 'Динамо', яка бере участь у Другій групі (аналог Першої ліги) чемпіонату СРСР. Виглядає вже більш конкурентоспроможною, наприклад, у 1948 у своїй групі посідає 4-е місце – одразу за 'Шахтарем'. Наприкінці десятиліття у Ворошиловграді виникає друга команда - 'Трудові резерви', куди незабаром перетікають усі найкращі гравці 'Динамо'.

1950-ті

Дивне десятиліття, під час якого ворошиловградська команда змінювала назву аж три рази: у 1952 знову стала 'Дзержинцем', у 1954 - 'Авангардом', у 1957 - знову 'Трудовими резервами'. До 1957 не піднімалася вище за обласні та республіканські турніри, потім повернулася у професійний футбол (ну, або те, що на його місці існувало в СРСР) - як згодом виявилося, вже назавжди.

1960-ті

Історичне десятиліття в історії футболу для міста, яке знову перейменували на Луганськ. Команда, яка отримала, нарешті, назву 'Зоря', проривається до найвищого дивізіону союзного футболу. Дебют відбувся в 1967. Спочатку новачок не потрапляє навіть у десятку, але перший сигнал про світле майбутнє таки надходить досить швидко: у розіграші Кубка СРСР 1968 'Зоря' доходить до чвертьфіналу - немислимий рівень ще пару-трійку років тому!

1970-ті

Спочатку 'золоте', а потім кошмарне десятиліття. Під керівництвом специфічного тренера Германа Зоніна в 1970 році ворошиловградці (знову зміна назви міста!) посідають 5-те місце, потім – 4-те. Всім зрозуміло, що у глухій провінції виросло щось незвичайне. І все-таки союзне чемпіонство 1972 року приходить, як грім серед ясного неба: ніколи раніше такого не домагався представник обласного центру. У 1973 і 1974 'Зоря' виходить у фінал Кубка СРСР (щоправда, виграти трофей так і не вдається). Але миттєво слідує спад: вже в 1974 команда дивом утримується у Вищій лізі, а в 1979 все-таки залишає найвищий рiвень. Тоді не вірилося, що назавжди – але, на жаль, так і виявилося.

1980-ті

Деградація продовжується. Після 5 років страждань у Першій лізі екс-чемпіон СРСР падає до Другої, звідки за два роки повертається до Першої, але ще через два роки знову знижується. Розвал Союзу 'Зоря' зустрічає як представник у черговий раз перейменованого Луганська, але це вже буде зовсім інша історія.

1990-ті

За сукупністю заслуг, 'Зорю' включають у Вищу лігу чемпіонату України, але там вона, м'яко кажучи, не блищить, займає місця на межі вильоту і в 1996 все-таки залишає елітну компанію. До речі, до 1995 вона називалася 'Зоря-МАЛС', завдяки спонсору, який згодом канув у небуття. Позбувшись фінансової підтримки, луганська команда пірнула дуже глибоко і нове століття зустріла вже у Другій лізі.

2000-ті

Вибратися звідти вдалося лише у 2003, ще за три роки 'Зоря' повернулася до Вищої ліги, і з того часу її вже не покидала. Втім, аж до закінчення десятиліття поводилася серед найсильніших дуже скромно і вище 11-го місця не піднімалася. Ставлення до неї було відповідне - як до тьмяного середняка, від якого не варто чекати нічого цікавого. Як правило, 'Зоря' таку репутацію підтверджувала.

2010-ті

Першим сигналом про те, що надходять нові часи, стали два кубкові чвертьфінали у 2011 та 2012. Ну, а потім настала ера Юрія Вернідуба, який створив нову 'Зорю' - знамениту компанію 'мужиків', які не боялися ні Бога, ні біса, ні 'Шахтаря' з 'Динамо'. Його команда крок за кроком, рік за роком піднімалася у турнірній таблиці, доки не дійшла у 2017 до 'бронзи' - своєї першої нагороди українських часів. Вернидубу вдалося створити стабільну третю силу національного футболу, яка і в єврокубках давала прикурити деяким іменитим суперникам.

2020-ті

У нинішньому десятилітті задана тоді інерція все ще працює. До клубного активу додалися ще дві 'бронзи', і на підході - третя, причому від нагород луганці можуть цього року відтерти саме 'Динамо'. Якщо це станеться – можна буде вважати, що ювілей відзначений на славу!