Чемпіон із нічого: кілька дивовижних перемог в історії Євро

Завершилося перше коло групового турніру Євро-2024. Хтось із команд, які зіграли, вже зробив заявку на чемпіонство. Хто саме – вгадати поки що неможливо. Не можна навіть сказати, що майбутній чемпіон - серед тих, хто блискуче стартував (на кшталт Німеччини або Іспанії) або просто виграв (типу Англії або Франції). Будь-яке бувало в історії Євро - і Terrikon.com вивчає, як стартували майбутні чемпіони...

Для дослідження ми взяли відрізок із 1980. Раніше не має сенсу – фінальна частина Євро тоді проходила без групової стадії. І ось як проводили свої перші матчі майбутні чемпіони.

1980 - ФРН - Чехословаччина 1:0
1984 – Франція – Данія 1:0
1988 - Нідерланди - СРСР 0:1
1992 - Данія - Англія 0:0
1996 – Німеччина – Чехія 2:0
2000 – Франція – Данія 3:0
2004 - Греція - Португалія 2:1
2008 - Іспанія - Росія 4:1
2012 - Іспанія - Італія - ​​1:1
2016 - Португалія - ​​Ісландія 1:1
2020 – Італія – Туреччина 3:0

Як бачимо, у переважній більшості випадків – 7 із 11 – майбутній чемпіон все-таки починав з перемоги. Вона могла бути найрізноманітнішою - мінімальною (3 випадки) або великою (теж 3). Тут закономірність виловити складно.

Той, хто програв, ставав чемпіоном лише одного разу - в 1988. Нідерланди тоді поступилися збірній СРСР під керівництвом Валерія Лобановського, складеної в основному з гравців київського Динамо. Давайте розглянемо цей випадок докладніше.

Матч Нідерланди - СРСР відбувся 12 червня 1988 року в Кельні. Голландці підійшли до нього в ореолі нового 'помаранчевого дива', під тим самим керівництвом, що й у 1974 - Рінуса Міхелса. Уся Європа говорила про унікального Рууда Гулліта, який у попередньому сезоні отримав 'Золотий м'яч', міжнародною зіркою став уже і Марко ван Бастен. Команда їхала до ФРН фаворитом, у перемозі над СРСР мало хто сумнівався.

Перший тайм вийшов таким, як і можна було припускати - Нідерланди майже безперестанку пресували радянську половину поля. Захист тримався непогано, хоча кілька моментів таки виникло, зокрема, Рональд Куман двічі фірмово приклався з дальньої дистанції - один із цих ударів був просто вбивчим, але Рінат Дасаєв потяг м'яч з-під поперечини. Гулліт був прекрасний, легко ковзав по всьому фронту атак, утримати його ніхто не міг, фолили на ньому постійно. Але захист тримався завдяки чудовій організації та холоднокровності.

Попереду збірна СРСР до перерви не показала нічого. Але в другому таймі почало щось виходити. Стали тікати в контратаки, на просторі демонстрував свій дивовижний біг Ігор Бєланов, блиснув Олег Протасов, який в одному епізоді обіграв мало не півкоманди суперника. А на 52-й хвилині широка фірмова київська атака закінчилася ударом Василя Раца – з літа, з лівого флангу, прямо під дальню штангу.

Звичайно, у матчі було ще багато голландських атак, був і фінішний штурм та ще кілька дивовижних сейвів Дасаєва. Але в другому таймі перед глядачами постала вже зовсім інша збірна СРСР - зухвала, навіть нагла, здатна поставити на місце будь-якого суперника. Тоді й виникло відчуття, що вона пройде дуже далеко (що сталося).

А що ж Нідерланди? Та нічого. Вони напрочуд легко пережили цю стартову поразку - як свій поганий день, який, звичайно, трапляється, але лише раз на рік. Впевненість у собі тієї команди була приголомшлива, і вже в наступному матчі вона рознесла вщент не слабку Англію 3:1 (з хет-триком ван Бастена). Вирішальний матч виявився несподівано складним - його Нідерланди виграли в Ірландії 1:0 (Вім Кіфт забив гол лише на 82-й хвилині). Потім була вольова перемога 2:1 у півфіналі над господарями турніру німцями, а у фіналі – реванш у збірної СРСР 2:0.

Так от і утворився єдиний випадок в історії Євро, коли чемпіоном ставала команда, яка програла на старті.

Ну, а з трьох випадків, коли до 'золота' діставалася команда, яка стартувала з нічиєю, найдивніше те, що трапилося з Португалією у 2016. Тоді, якщо пам'ятаєте, Кріштіану Роналду та його весела компанія у груповому турнірі не здобули ні однієї перемоги - зробили три нічиї (1:1 з Ісландія, 0:0 з Австрією, 3:3 з Угорщиною, причому в останньому випадку - тричі відіграючись). У плей-офф Португалія проскочила дивом - як одна з найкращих команд, що посіли треті місця у групах. Та й далі не блищала, виграючи або мінімально (у Хорватії 1:0), або взагалі по пенальті (у Польщі). А у фіналі вимучила гол у додатковий час. Ось такий тоді вийшов чемпіон.

До речі, і Данія, цей неймовірний тріумфатор 1992 року, у групі теж дихала на ладан. Стартова нічия з Англією була швидше придбанням, але потім була поразка від шведів 0:1. У цей момент усі й поховали команду, яка випадково заблукала на Євро. А вона візьми та й переможи в останньому матчі французів із Жаном-П'єром Папеном, Еріком Кантона, Лораном Бланом та іншими відомими джентльменами. І пройшла у півфінал, де феноменально розібралася у серії пенальті з Нідерландами. А у фіналі – і з німцями, вже без пенальті, на куражі.

Отже чемпіони виходять по-різному. Будемо про це пам'ятати після першого кола групового турніру Євро-2024.