Тренер - професія, яка вимагає неабиякої сміливості. У тому числі, наприклад, не побоятися почати все спочатку на новому місці, причому навіть спустившись на рівень нижче - і звідти знову піднятися нагору, довівши свою спроможність. Таких прикладів в історії більш ніж достатньо, і цікаво, що саме зараз Першу лігу очолюють три команди саме з таким керівництвом. Terrikon.com досліджує феномен...

На даний момент у Першій лізі лідирує Буковина з Сергієм Шищенко на чолі. Другим йде Чорноморець, головний тренер якого - Олександр Кучер. Ці дві команди вже створили собі комфортний відрив. Третім досить впевнено тримається Інгулець з Василем Кобіним - у цієї команди чотири перемоги поспіль і вона явно налаштована надолужити згаяне і поборотися за пряму путівку в УПЛ. Давайте подивимося кейс кожного з них.

Сергій Шищенко - досить цікава постать. Якогось яскраво вираженого тактичного почерку у нього немає, але при цьому результат він дає, і дає стабільно. Він і Полісся привів до європейського дебюту, і Оболонь в минулому сезоні виручив, піднявши з дна на підсумкове 11-е місце. І зараз з Буковиною все добре - 10 перемог у 12 матчах, найкраща результативність у лізі (більше 2 голів за матч у середньому). Шищенко вміє об'єднати навколо себе футболістів, вселити довіру до своїх рішень, створити таку обстановку, щоб усім хотілося працювати.

Його відхід з Оболоні виглядав несподівано. Завдання на сезон він виконав, у клубі ним були задоволені. Але він вважав за краще пірнути на рівень нижче. Правда, перейти в такий клуб, як нинішня Буковина - таке собі пониження, відносне. У плані фінансової стабільності чернівецькому клубу можуть позаздрити багато хто з УПЛ. Тут, швидше за все, і криється секрет цього тренерського трансферу. Сам Шищенко рішення залишити Оболонь пояснював бажанням подальшого зростання. Але потім розповів подробиці. За його словами, Оболонь затягувала підписання нових контрактів з кількома ключовими гравцями, які бажали підвищення зарплати. У підсумку, виникла загроза розвалу команди.

У Буковині така ситуація на даний момент немислима - з грошима там повний порядок. Можна не сумніватися в тому, що Шищенко мріє пошуміти в УПЛ з клубом, який йому глибоко не чужий - в 2016 він тут мав перший досвід самостійної тренерської діяльності. До речі, у нього цього літа була й інша пропозиція. "Мені зателефонували і сказали, що хочуть бачити мене на посаді головного тренера Олександрії. Але я вибрав Буковину, тому що розумів, що це амбітний проект, амбітний клуб, який ставить перед собою найвищі завдання", - говорив Шищенко. Тепер буде виводити ще одного завсідника Першої ліги в Європу, справа звична.

З Кучером - зовсім інша історія. У Першій лізі він опинився не з власної волі, а волею обставин. У минулому сезоні Чорноморець покликав його, сподіваючись, що це врятує від пониження. Не врятувало. Але звинувачувати тренера в цьому було якось незручно - клуб переживав таку сувору кризу, що шансів у Кучера особливих спочатку і не було. І тепер перед ним місія не менш благородна - повернути Одесу в УПЛ, де їй - законне місце.

Тренерська репутація Кучера поки що не є цілком однозначною - або, скажімо, не усталеною. Так, він привів Дніпро-1 до "срібла" в 2023 році, але тоді дуже багато факторів спрацювали на його користь. Водночас президент клубу Юрій Береза називав його "неадекватним молодим чоловіком", а в підсумку Кучер недоотримав там зарплату за три місяці і бонус за "срібло". У Чорноморці він не створив дива. А ось сезон у Першій лізі команда розпочала чудово, майже не пропускає (всього 4 голи в 12 матчах). Правда, експерти вказують на недостатній кадровий ресурс, сумніваючись в тому, що "моряків" вистачить надовго. Але поки все йде до того, що Кучер виконає свою велику місію - поверне Чорноморець в еліту.

І, нарешті, про Василя Кобіна. Це, як то кажуть, зовсім третій випадок. Гарний початок тренерської кар'єри - вихід з Минаєм в УПЛ. Через рік - звільнення після незадовільного дебютного сезону. Потім - два роки на посаді спортивного директора Металіста. І перед початком минулого сезону - контракт з Інгульцем, який повернувся в УПЛ і сподівався там затриматися. Не вийшло. Тобто, на відміну від двох згаданих джентльменів, на вищому рівні у нього позитиву немає, і тренерський статус йому ще треба підтверджувати.

У Кобіна бувають яскраві моменти, він і найкращим тренером туру в УПЛ визнавався, і сенсації під його керівництвом команда здійснювала. Але ось вирішення "довгих" завдань після підйому Міная з Першої ліги йому не дається. Йому всього 40 років - початок життя для тренера. Інгулець дає йому шанс нарешті запустити кар'єру всерйоз. Здається, йому довіряє навіть президент клубу, нестабільний Олександр Поворознюк, догодити якому може далеко не кожен. Кобін і сам такий - за словом в кишеню не лізе, причому дістає звідти не найлагідніші слова. Президент і тренер у чомусь дуже схожі й, можливо, дійсно знайшли один одного.

Подивимося, чим закінчиться для трьох відомих тренерів випробування Першою лігою, чи допоможе вона їм відродитися. В принципі, це часто працює, і багато футбольних селебріті вдаються до допомоги такої "святої води", щоб воскреснути у своїй професії. Прямо зараз аналогічний фокус прокручує в Чемпіоншипі Френк Лемпард з Ковентрі. Що й казати - іноді вони повертаються. Іноді, правда, як Вейн Руні - все одно ні...