Кілька років тому здавалося, що найближче майбутнє світового футболу визначатимуть два нових генія, що переймають естафету в Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду, - Кіліан Мбаппе та Ерлінг Голанд. Багато хто припускав, що ці двоє застовплять за собою на все десятиліття "Золотий м'яч", як це зробили два великих попередники. Але дійсність виявилася цікавішою. Двадцяті роки прикрасив цілий розсип зірок найбільшого калібру, і Terrikon.com не без подиву і задоволення розглядає футбольний небосхил, повний яскравих світил...

Не те, щоб Мбаппе і Голанд "здулися" - зовсім ні. Так, іноді у них трапляються спади, але загалом, вони витримують такий бомбардирський темп, що аж дух захоплює. До кінця кар'єри вони цілком здатні нашлепати 700 або 800 голів. Що найголовніше - вони довели вміння не розплавлятися в потоці лестощів, тримати себе в порядку, зберігати форму і мотивацію. Це великі футболісти і справжні рекордсмени. І нехай Голанд зараз нервує і помиляється, а Мбаппе переніс перехід до Реала з неймовірними труднощами - ніхто вже не сумнівається, що в кінцевому підсумку обидва візьмуть своє.

Але чи гарантує це їм "Золотий м'яч"? Зовсім не обов'язково. Поки що вони жодного разу не змогли оволодіти цим призом. Наприкінці 2023 року Голанд впритул наблизився до вершини. Якщо чесно, тоді його неймовірні індивідуальні результати, тим паче на тлі чотирьох титулів Манчестер Сіті, виглядали безперечним аргументом. Але комусь дуже захотілося ще раз порадувати наостанок Мессі...

І якраз у той час щосили розгоралася зірка Джуда Беллінгема. Всі знали, що це великий талант - але тільки восени 2023 зрозуміли, наскільки величезний. Не будучи яскраво вираженим гравцем атакувального плану, він у Реалі з ходу почав забивати так хвацько, що побив навіть деякі рекорди Кріштіану Роналду. Перед нами раптом виник феномен, про який вже давно мріяла Англія. Джуд продовжує демонструвати гру екстра-класу, і хоча після приходу в Реал Мбаппе голів у нього поменшало, та все одно, він не дає приводу засумніватися у своїй величі.

А гол, який він забив Словаччині на Євро-2024 пам'ятаєте? У критичний момент, коли здавалося, що Англія - вже все? Ударом через себе? Саме в таких моментах і проявляється футбольний геній.

Ну, а у 2024 спалахнуло південне сяйво - увірвався у футбольний світ Ламін Ямаль, дивовижний вундеркінд, який розтрощив усі існуючі вікові рекорди Ла Ліги, а потім і Ліги чемпіонів. Його зліт багато хто - та що там, переважна, напевно, більшість! - сприймали зі скепсисом, не вірячи, що він зможе по-справжньому заблищати в дорослому футболі. Згадували долю Ансу Фаті, який починав так само - і де він зараз? Але Ламін співав зовсім іншу пісню. До літа він уже підкорив чемпіонат Іспанії. Влітку довів на Євро, що його не те, що переоцінювали, а й недооцінювали навіть злегка. Нині це - стовідсоткова світова зірка, один із найдорожчих гравців планети, якого дедалі сміливіше порівнюють за талантом із Мессі.

Ну, а кінець року приніс нам зліт на небо бразильця Вінісіуса. Так, про нього знали давно, і ще наприкінці попереднього десятиліття Реал купував його в статусі "майбутнього Кріштіану". Але його доріжка до слави виявилася куди як більш кривою. Поступово він утвердився в складі, став видавати шедеври, забивати частіше, брати на себе більше. Про нього стали боязко говорити як про лідера нового Реала. Але все це було трохи не те, чого від нього очікували у 2018. І тільки минулий рік змінив усе - і Віні, наче з катапульти, злетів у славі та до звання "Найкращий гравець світу" від ФІФА (нехай "Золотий м'яч" у нього в запеклій боротьбі й відібрав Родрі).

І тепер Вінісіус - незаперечно в тій когогрті молодих геніїв, де Мбаппе з Голландом. Де Джуд із Ламіном. А це ми ще не згадували таких хлопців, як Букайо Сака, Джамал Мусіала, Флоріан Вірц, Філ Фоден. Може, вони калібром і дрібніші - але ж в окремі періоди видають саме такі шоу, за які роздають "Золоті м'ячі".

Та все ж таки, кажучи про зірок, які вже сформовані у двадцятих роках нашого століття, ми маємо на увазі саме п'ятірку перерахованих на початку, яким уже нічого доводити не треба - всі карти на столі. Їхній статус підтверджує і такий начебто доволі специфічний, але насправді - напрочуд точний інструмент, як Transfermarkt. Давайте подивимося, хто там на даний момент очолює список найдорожчих футболістів світу? А ось вони всі - Голанд і Вінісіус із ціною у 2000 мільйонів євро, два хлопчики на 180 мільйонів - Беллінгем і Ямаль, ну і 160-мільйонний Мбаппе (який після хет-трику у ворота Манчестер Сіті точно додасть собі щонайменше 20 мільйонів під час наступної переоцінки).

Тобто, ми констатували речі, очевидні для всіх. Так, світовий футбол отримав "чудову п'ятірку", яка може ще й розростися найближчим часом. Але навіть якщо ні - ситуація доволі ексклюзивна. Одночасний натиск такої кількості молодих геніїв - важко пригадати аналог в історії футболу, хіба що кінець 60-х, коли одночасно "вистрілили" Франц Беккенбауер, Джанні Рівера, Герд Мюллер, Джордж Бест і Йоган Кройф (усі, до речі, отримували свого часу "Золотий м'яч").

Ми, власне, про що? Про те, що живемо в досить унікальну пору. Можна з цим сперечатися. А можна - радіти і насолоджуватися!