Сумiсництво Вернідуба: як боєць ЗСУ став тренером клубу УПЛ
Футбол воєнного часу диктує деякі небачені раніше форми роботи та життєдіяльності. Наприклад, Юрій Вернидуб тренуватиме клуб УПЛ та одночасно продовжить службу у лавах Збройних Сил України. Terrikon.com вивчає цей формат та інші межі співпраці Вернідуба з 'Кривбасом'...
Історія Вернідуба дивовижна та добре відома. На початку березня він відбув із 'Шерифа' в Україну та вступив до лав тероборони Запоріжжя. 'По-іншому я б зробити не міг, я свій вибір зробив у перший день війни. Все буде добре. Ми переможемо. Україна понад усе. Слава Україні! Смерть ворогам!' – так прокоментував свій вчинок знаменитий 56-річний тренер.
Юридично після цього він продовжував залишатися головним тренером 'Шерифа'. Але 8 червня з'явилася інформація, що співпраця розірвана за взаємною згодою сторін. 'Юрій Миколайович Вернидуб назавжди залишиться в історії клубу. Колектив ФК 'Шериф' дякує тренеру за внесок у розвиток нашого клубу і бажає йому подальших успіхів у професійній кар'єрі', - такими словами проводив його молдавський клуб.
21 червня з'явилася новина про те, що Вернідуба призначено головним тренером 'Кривбасу', який, як на той час стало відомо, наступного сезону виступатиме в АПЛ. Президент клубу Костянтин Караманіц так прокоментував це: 'Мабуть, у нинішній ситуації – це ідеальний варіант головного тренера у всіх сенсах. Його досвід - це саме те, що зараз необхідно 'Кривбасу', а його громадянська позиція повністю сходиться з нашою. І хоча наша співпраця з Юрієм Миколайовичем, як із тренером, починається лише сьогодні, наша взаємодія на фронті розпочалася майже з перших днів війни. Так сталося, що він захищав країну саме на Криворізькому напрямі: мабуть, це теж є знаковим'.
Трохи пізніше Вернідуб зізнався, що саме особисте прохання Караманиця і стало єдиною причиною, яка спонукала його повернутися до тренерської діяльності. Справа в тому, що Караманіць надавав усіляку допомогу дивізії, в якій служив Юрій Миколайович. Потрібно було віддавати борг честі...
Костянтин Караманіць – фігура у ділових та спортивних колах відома. Він – власник компанії 'Рудомайн', одного з активних здобувачів залізняку. Під неї свого часу був створений футбольний клуб 'Гірник', який після банкрутства 'Кривбасу' в 2013 сяк-так представляв Кривий Ріг у професійному футболі. А в середині 2020 року президент Володимир Зеленський озвучив ідею реанімації головного криворізького клубу. Рішення ухвалили найпростіше: перейменували 'Гірник' на 'Кривбас', і все. Якби не війна, відроджений бренд все одно, напевно, піднявся б до УПЛ, все до цього й йшло. У результаті, 'Кривбас' все одно там виявиться, але вже не за спортивним принципом: після того, як з чемпіонату знялися 'Десна' та 'Маріуполь' (через знищення клубної інфраструктури), їхні місця були віддані 'Металісту' та 'Кривбасу' - двом найкращим командам Першої ліги на момент зупинки чемпіонату України.
З початком війни клуб зайняв активну проукраїнську позицію, провадив різноманітну діяльність, спрямовану на наближення перемоги. Зокрема, за його підтримки у Кривому Розі було налагоджено виробництво бронежилетів. Він надавав іншу практичну допомогу ЗСУ. Він виділяв гроші на допомогу громадянам, які постраждали від обстрілу. 'Ми не розгубилися і змінили траєкторію руху клубу під час війни. Ми не зупинили шлях до вдосконалення майстерності та спортивних досягнень у складний час. Не маю сумніву, що наші гучні футбольні перемоги попереду. І в УПЛ ми ще зіграємо. Але спочатку на нас чекає спільна перемога над ворогом!' - казав Караманіць у березні.
Виразну проукраїнську позицію президент вимагав від кожного працівника клубу. Саме її відсутність стала причиною резонансного звільнення двох тренерів юнацької команди – Віталія Віценця та Станіслава Дяченка. 'Інший погляд на те, що відбувається для клубу, неприйнятний, іншої позиції для 'Кривбасу' просто не існує. Клуб не закриватиме очі і виправдовуватиме когось', - пояснювала прес-служба. Ніхто цей інцидент не конкретизував, але для оцінки ситуації варто розуміти, що після 2014 року Віценець довгими періодами жив у Донецьку.
Загалом Юрій Вернидуб потрапив саме туди, куди і треба було з його патріотичною позицією. І тепер працюватиме на клуб, з яким він не має жодних ідейних розбіжностей.
Для того, щоб Вернідуб зміг діяти у Кривому Розі, знадобилося втручання Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Він видав наказ про переведення Юрія Миколайовича на нове місце служби. Таким чином, тренер працюватиме за своєю колишньою професійною лінією, залишаючись у той же час військовослужбовцем.
'Щасливий, що знову зможу займатися улюбленою справою, працювати з командою. Є певні кадрові проблеми. Збиратимемо новий колектив. В Україні війна, дуже важко збирати команду. Але час покаже: будемо дивитися, підбиратимемо потрібних нам футболістів для тих завдань і цілей, які ми перед собою ставитимемо', - каже Вернідуб. Спочатку, він ставить скромне завдання: зберегти місце в УПЛ. Далі рухатиме команду до єврокубків. Свого часу такий шлях під його керівництвом пройшла 'Зоря'. Може, вийде і у 'Кривбасу'.