20 жовтня 1976 року Дієго Марадона вперше зіграв за основну команду Архентінос Хуніорс. Йому було лише 15 років, 11 місяців і 20 днів. Юний футболіст не лише витримав жорстку перевірку досвідчених партнерів на тренуваннях, а й одразу продемонстрував сміливість, яка згодом стала однією з його візитівок, нагадує FIFA.com.

В академії Архентінос Хуніорс Марадона вже був зіркою. Команда гравців 1960 року народження регулярно перемагала, а вихованець із Вілья-Фйоріто вирізнявся технікою та виступами під десятим номером. Іноді він навіть виходив на поле під час перерв у матчах чемпіонату, щоб розважати глядачів жонглюванням м'ячем.

Коли Дієго почали залучати до тренувань першої команди, досвідчені футболісти вирішили перевірити, наскільки він готовий до дорослого футболу. Рікардо Пельєрано, Карлос Френ і Мігель Гетте зустрічали його жорсткими підкатами, поштовхами та ударами. Але щоразу, підвівшись із газону, підліток знову йшов в обіграш, фінтив і атакував захисників.

"Тренування були важкими. Кожне заняття ставало перевіркою готовності молодих гравців. Йому потрібно було заслужити повагу, але він давав собі раду. Він підводився й знову йшов на тебе. Завжди знову йшов на тебе", - згадував колишній партнер Марадони Рубен Джакобетті в інтерв'ю ФІФА.

Дебют відбувся в середу, 20 жовтня 1976 року, у домашньому матчі проти Тальєрес Кордова. Архентінос Хуніорс посідав місце в середині турнірної таблиці й намагався уникнути боротьби за виживання, тоді як суперник вважався однією з найсильніших команд тієї епохи.

Перед початком другого тайму арбітр підняв дерев'яне табло з номером 16, і на поле вибіг кучерявий підліток. Головний тренер Хуан Карлос Монтес дав йому просту вказівку: "Виходь і грай. І за першої ж нагоди прокинь м'яч між ногами комусь із суперників".

Точний момент першого фінта залишився невідомим, однак партнери Марадони запам'ятали цей епізод. Дієго одразу показав, що не збирається відмовлятися від свого стилю навіть в офіційному матчі. Архентінос поступився з рахунком 0:1, але вболівальники на стадіоні в районі Ла-Патерналь побачили початок великої кар'єри.

"Найбільше мене вразила відсутність вільного простору: поле здавалося крихітним порівняно з майданчиками молодіжної команди. А підкати були набагато жорсткішими. Я завжди кажу, що у футбольному сенсі того дня торкнувся неба. Я зрозумів, що в моєму житті починається щось надзвичайно важливе", - написав Марадона в автобіографії, опублікованій у 2001 році.

Невдовзі він став постійним гравцем основного складу й забив за Архентінос Хуніорс 116 голів. Потім дебютував у збірній Аргентини, пропустив чемпіонат світу 1978 року, став зіркою молодіжного чемпіонату світу 1979 року, а в 1981-му перейшов до Бока Хуніорс.

Згодом Архентінос Хуніорс прославився своєю академією, яка виховала також Серхіо Батісту, Клаудіо Боргі, Фернандо Редондо, Естебана Камб'яссо та Хуана Романа Рікельме. Але історія Марадони від самого початку показувала, що справа була не лише в техніці. Його збивали з ніг, однак він незмінно підводився й продовжував грати - тому що футбол був тим, що він любив найбільше.