Сьогодні відбудеться жеребкування загального етапу Ліги чемпіонів, який розпочнеться вже зовсім скоро. У такому форматі Ліга чемпіонів проводиться вже втретє. Можна виявляти тенденції та обчислювати закономірності, намагаючись відповісти на важливі питання. У тому числі й на те, яке найбільше цікавить нас: що потрібно для виходу в плей-оф, хоча б через стикові матчі? Terrikon.com аналізує...

За підсумками двох останніх сезонів для команд із нижньої частини сітки шлях до стикових матчів (9–24-і місця) вимальовується досить чітко.

Що потрібно

Ключовий цільовий показник — 9–11 очок (у сезоні 2024/25 24-те місце дорівнювало 11 очкам, у сезоні 2025/26 — 9 очкам). Ідеально — 12–13, щоб не просто вийти з запасом, а й отримати кращий посів у плей-оф (нагадаємо, що посівом користуються команди, що посіли 9–16-і місця).

Оптимальна турнірна стратегія для команд, які борються за вихід у плей-оф, виглядає так. Максимально набирати очки у команд нижчого або рівного класу. Це необхідний фундамент, без якого ваша надія на світле майбутнє просто розвалиться. Команди, які стабільно перемагали аутсайдерів і ділили очки з рівними собі, завжди проходили далі. Прикладів достатньо: Брест, Монако, Фейєноорд, Селтік, Брюгге (2024/25), Олімпіакос, Галатасарай, Карабах, Буде-Глімт і знову-таки Брюгге (2025/26).

Мета — 2–3 перемоги плюс 1–2 нічиї саме в цих матчах. Вдома — набирати максимум очок, навіть якщо це умовний дім, як у Шахтаря. Перевага власного поля стає критичною. Майже всі, хто пройшов до плей-оф з нижніх рядків, набирали по 6–9 очок вдома (2–3 перемоги). На виїзді можна не відчайдушно боротися, припустимі поразки з різницею в один-два м’ячі, але вдома проти рівних і слабких — боротися за максимально можливий результат.

Звісно, за нагоди можна здобути очко-друге у сильних, зовсім не заборонена сенсаційна перемога. Один-два таких "бонусних" результати різко піднімають того, хто їх зміг здобути. Але, як показує практика загального етапу, щастя все-таки не в цьому. Якщо не вдасться перемогти явних фаворитів — не біда. Наприклад, минулого сезону Брюгге єдине, що зробив проти фаворитів, — вирвав очко у Барселони. Арсеналу програв 0:3, Баварії — 0:4, Аталанті — 1:2. Але при цьому виграв у Марселя 3:0, Монако 4:1 і з таким самим рахунком у Кайрата. Тобто в матчах із середняками та аутсайдерами взяв максимум, та ще й із гарною різницею, що важливо (про це нижче). Ось класика проходження до плей-оф!

Про різницю м’ячів. Дуже важливо не провалитися за цим. За рівності очок у зоні плей-оф часто вирішують додаткові показники. Команди, які пропускали багато, здобували мало. Найяскравіший приклад — загребське Динамо, яке в сезоні 2024/25 виступило досить непогано, здобуло 3 перемоги та 2 нічиї — здавалося б, гарантовані 11 очок. Але ні! Вбивчий розгром 2:9 від Баварії плюс 0:3 від Арсеналу одразу загнали хорватів у глухий кут за додатковими показниками. І навіть героїчна перемога над Міланом в останньому турі вже нічого не вирішувала: за різницею м’ячів шансів протиснутися до плей-офф Динамо не мало жодних.

До речі, це — яскравий приклад того, як навіть маючи 11 очок, можна залишитися ні з чим. Тобто різниця має вирішальне значення. Тому — мінімум розгромних поразок і, за можливості, кілька значних перемог там, де статус суперника це дозволяє. Втім, є й приклади, що спростовують це. Найяскравіший — Карабах у минулому сезоні, який вийшов у плей-оф із гнітючою різницею 13–21 (0:6 від Ліверпуля, 2:4 від Аякса) завдяки перемогам над Копенгагеном, Бенфікою, Айнтрахтом та нічиї із Челсі. Так теж можна.

Ну, і ще один момент. Важливо тримати інтригу до останнього. У попередніх двох сезонах багато команд із нижньої частини таблиці кваліфікувалися саме в 7–8 турах, коли у сильних команд уже не залишалося мотивації або вони ротували склад. Важливо не "померти" після 5–6 турів. Минулого року, наприклад, саме таким чином пробився до плей-офф Буде-Глімт: у двох останніх турах виграв у Манчестер Сіті та Атлетіко. А після перших 5 турів мав усього 2 очки!

Що знищує шанси

Героїчні сутички з сильними командами, що забирають багато сил і несуть підвищений ризик травм для гравців, — точно не те, що допомагає у складній турнірній боротьбі. Здаватися нікому заздалегідь, звичайно, не треба, але грати з гpaндами треба теж розумно, дивлячись у майбутнє, розумно розподіляючи сили, розуміючи пріоритетність завдань.

Повний провал на власному полі — майже стовідсоткова гарантія невдачі. Класичний приклад — те, що зробив Зальцбург у позаминулому сезоні, поступившись на своєму полі не тільки Атлетіко та ПСЖ (це ще б нічого), а й Бресту та загребському Динамо, яким за турнірною стратегією програвати просто не мав права. І героїчна виїзна перемога над Фейєноордом цього вже ніяк цього не компенсувала.

Ну, і те, про що ми говорили вище — велика кількість розгромних поразок стає фатальним фактором. У минулому сезоні Юніон Сент-Жилуаз мав 3 перемоги й, здавалося б, достатні 9 очок — але достатні лише для тих, у кого була пристойна різниця м’ячів. Буде-Глімт (мінус 1) і Бенфіка (мінус 2) з 9 очками пройшли далі. А ЮСЖ (мінус 9) відправився відпочивати. Маючи 2 поразки з рахунком 0:4 (від Ньюкасла та Інтера), він сам себе поховав.

Отже, остаточно: реалістичний план для скромної команди на кшталт Шахтаря — 2–3 перемоги (переважно вдома над рівними/слабкими суперниками) і 1–3 нічиї (хоча б одна проти сильного суперника). Разом 9–12 очок — і ви майже напевно потрапите до стикових матчів. Спробуємо?