Півзахисник «Шахтаря» Олег Очеретько провів онлайн-зустріч з учасниками соціальних проєктів благодійного фонду Shakhtar Social.

До спілкування долучилися діти з проєкту «Давай, грай!», який реалізується в партнерстві з ДТЕК із Микуличина, учасники United Together, підтримуваного The Sir Bobby Charlton Foundation у Лозовій, а також юні спортсмени з Pace for Health, що впроваджується в межах програми Erasmus+ Sport у Харківській області.

Під час онлайн-зустрічі всі охочі мали змогу поставити Олегові запитання про його футбольний шлях і кар’єру в «Шахтарі», дізнатися, як він порається з хвилюванням перед матчами, а ще почути поради для тих, хто мріє стати професійним футболістом. Відзначимо, що всі діти отримали від гравця презенти.

– Дуже приємні враження, адже для дітей подібні заходи дуже важливі. Радію, що «Шахтар» організовує їх і ми можемо більше поспілкуватися. Пам’ятаю, як у дитинстві бачив футболістів – це було неймовірно, ніби зустрічав президента, навіть боявся підійти і потиснути руку. Тому хочеться подарувати дітям позитивні емоції та побачити їхні усмішки в такий непростий час. Бажаю їм вірити в себе й завжди прагнути бути першими.

– Який матч за «Шахтар» запам’ятався найбільше в кар’єрі?
– Мабуть, мій дебютний поєдинок у Лізі чемпіонів із «Селтіком». Це була домашня зустріч, і тоді я вперше потрапив до заявки, навіть не очікуючи, що вийду на футбольне поле. Проте тренер дав мені цю можливість. Був дуже задоволений, хоча це стало для мене дещо неочікувано.

– Чи можеш поділитися враженнями про літні придбання «Шахтаря» та як проходить адаптація новачків?
– Гарні трансфери. Зараз ми вже побачили, як вони володіють м’ячем. Гадаю, ці виконавці допоможуть команді. У цілому адаптація нових гравців проходить чудово, адже ми допомагаємо їм у цьому. 

– Нещодавно збірну України очолив італієць Андреа Мальдера. Чи помітив щось спільне між його підходом до гри та Арди Турана?
– Так! Мова про гру з м’ячем, його контроль і швидке повернення після втрати, щоб завжди володіти ним. Насправді є багато спільних моментів.

– Як пораєшся з хвилюванням перед матчами та що б порадив дітям, які мріють стати професійними футболістами?
– Хвилювання минуло з часом, коли почав більше грати на високому рівні. Також у цьому мені допоміг тренер. Ти маєш бути готовим до всього й постійно працювати, навіть якщо хтось сміятиметься. Передусім потрібно думати про себе та власне майбутнє.