Не чекали: 5 найбільших здивувань року в українському футболі
Ми вже писали, що 2024 рік виявився для українського футболу на рідкість турбулентним. Збірну і клуби кидало то в жар, то в холод (частіше в холод, на жаль). І на цьому тлі були події по-справжньому дивовижні, про які зараз Terrikon.com і буде згадувати...
Артем Довбик - найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії
На це, чого вже там, точно ніхто не розраховував. Досі кращим бомбардиром європейського топ-чемпіонату з українців ставав тільки Андрій Шевченко. Але він на той момент уже вважався зіркою, його результативність була передбачуваною. Ну, а Довбик... Хто сподівався, що, потрапивши до Жирони, він почне забивати так, що за ним не наздоженеться навіть Роберт Левандовскі? Ніхто. А це сталося. Довбик взяв "Пічічі" - приз найрезультативнішому гравцеві Ла Ліги - і автоматично потрапив у всі списки претендентів на головні індивідуальні призи року. Зокрема - на "Золотий м'яч", де представники України не фігурували сто років.
Не будемо применшувати значення того, що трапилося, - це справді гpaндіозний сюрприз, цінність якого тільки зростає на тлі інших похмурих подій в українському футболі. Так, враження від року Довбик зіпсував восени в Ромі. Але, по-перше, римський клуб узагалі занурився в повний бардак і проявити себе там зараз у принципі важко, по-друге, до Нового року Артем знову почав забивати. І ми віримо - а як інакше? - що він стане другим українцем в історії з титулом найкращого бомбардира Серії А.
Розгром від Румунії на Євро-2024, який поховав усі наші надії
Коли ми дізналися результати жеребкування на Євро-2024 - зізнайтеся, ну хто взагалі брав до уваги Румунію? Визнавали велич Бельгії, побоювалися Словаччини, а на Румунію взагалі не звертали увагу. У підсумку - у Бельгії ледь не виграли, Словаччину таки перемогли, а ось Румунії поступилися 0:3. І це було сприйнято як національна ганьба.
По суті, так воно і є. Звісно, в історії збірної України є аналогічна товариська поразка від Румунії 1:4, але це було у 2002, коли за неї грали такі люди, як Попеску, Ківу, Мунтяну, Муту - виконавці європейської якості. Нинішня Румунія - далеко не те, тому розгром від неї - катастрофа, а не неприємність. Тим паче, що саме вона поховала всі надії України на Євро, попри подальші позитивні результати. Адже, набравши стільки ж очок, скільки й усі інші в групі, Україна поступилася за різницею - саме через румунський жах. Саме тому він - головна неприємна несподіванка року.
Олександрія - претендент на золоті медалі УПЛ і сенсаційний продукт Ротаня
Ну, хто б міг подумати, що після першого кола чемпіонату України 2024/25 Олександрія буде йти врівень з Динамо, а матч між ними в 15-му турі цілком серйозні спортивні сайти на блакитному оці назвуть "золотим"? Але таки так, це сталося - Олександрія зайняла місце Шахтаря як головного конкурента Динамо. Руслану Ротаню, тренерський потенціал якого давно звеличували, вдалося створити команду, що пройшла без поразок ціле коло (кому, окрім українських гpaндів, це вдавалося - ну хіба що Металісту в його найкращі роки).
Далі, звісно, буде складніше. Уже на початку другого кола Олександрія відразу втратила п'ять очок і на них же відстала від Динамо. Але аж надто гарна була банда Ротаня восени, щоб так легко списувати її з рахунків. Хочеться вірити, що здивування, яке вона нам подарувала - не випадковість, а новий цікавий нюанс УПЛ.
Збірна України претендує на місце в Лізі А, хоча могла впасти в Лігу С
Виступ збірної України в Лізі націй зараз можна згадувати вже з гумором, хоча спочатку було не до сміху: два програні стартові матчі, безнадійне останнє місце в компанії несподівано жвавих Албанії та Грузії. Це було не дивно, а страшно. На додаток до провалу на Євро-2024, виходила картина повного краху українського футболу на всіх фронтах.
На щастя, потім Україна взялася за розум. Але все одно, тягар перших невдач тягнув вниз, і перед останнім туром наша команда залишалася на останньому місці. Варіантів результату було безліч - кожна з чотирьох команд могла посісти практично будь-яке місце. Україні перше вже не світило, але друге, що давало право зіграти плей-оф за підвищення в Лігу А - цілком. І третє, що прирікало на плей-оф за право залишитися в Лізі В. І четверте, звісно ж, прямо опускало в Лігу С. Сюжет був закручений так, що Джеймсу Бонду не снилося. У підсумку, Україна в останню мить струсила з себе печатку лузера, виграла в Албанії - і тепер гратиме з Бельгією за Лігу А! Так для команди Сергія Реброва було врятовано сезон, який, здавалося, остаточно угробили.
Шахтар тричі програв Поліссю і жодного разу не забив
Такого з донецьким клубом не траплялося жодного разу за всю його українську історію. Протягом року він тричі зустрічався з житомирським Поліссям у рамках чемпіонату України - і тричі програв: 25 травня - 0:2, 11 серпня - 0:1 і 15 грудня - 0:1. Як бачимо, у всіх цих матчах "гірникам" не вдалося забити жодного м'яча. За мірками українського футболу, ця подія не просто дивовижна - на межі неможливого. Тим більше, якщо додати сюди нульову нічию в листопаді минулого року - адже цим і вичерпується вся історія протистояння двох клубів. У підсумку - що виходить? За всю історію Шахтар не забивав Поліссю жодного разу і взяв лише одне очко.
І не скажеш, що житомирці придумали якийсь особливий рецепт проти Шахтаря. Просто не дозволяли в цих матчах жодних вольностей, діяли строго, організовано, сміливо. А якісних гравців у них вистачає. А характер у Шахтаря під керуванням Пушича, будемо казати, кульгає. І коли "гірники" бачать відважний опір, то починають психувати і помилятися. Ось так от і утворилося це нездорове (для донецьких уболівальників) турнірне диво...
