За рік у нашому житті може змінитися багато чого, зокрема й ринкова вартість, особливо якщо йдеться про футболістів. Між іншим, її динаміка - досить чіткий індикатор того, що відбувається і з футболістом, і з командою. Terrikon.com вирішив подивитися, як справи з цим у гравців Шахтаря, порівнявши їхню нинішню вартість на Transfermarkt із тією, яка була минулого грудня...

Ми взяли 20 футболістів, які вже були в команді рік тому і які зіграли хоча б якусь помітну роль у ній протягом 2024 року. Таких виявилося 20 осіб, і ось як вони розподілилися...

Суперплюс

Поза конкуренцією і абсолютно окремо стоїть Георгій Судаков, вартість якого зросла на 14 мільйонів євро (з 18 до 32). Можна було б порадіти такому нищівному прогресу, якби не важливе "але": 32 мільйони Судакова - це, на жаль, падіння після того, як влітку він злетів до 35. А це означає, що прогрес його зупинився і треба щось робити. Чи то шукати нові стимули, чи то змінювати обстановку, чи то - кут зору на цей світ.

Твердий плюс

Тут перед нами - група з п'яти гравців, зростання яких не перевищило межі розумного (тобто, більше 10 мільйонів), але склало мінімум 3 мільйони. З цієї групи стирчить голова маленького Кевіна, який "підріс" на 8 мільйонів (з 4 до 12, причому основний його ріст припав на нинішню осінь, коли він перетворився просто-таки на зірку УПЛ). Добре піднявся і його друг Марлон Гомес (з 6 до 10 мільйонів), але він якраз восени пригальмував, спустившись із літніх 12 мільйонів.

Далі йдуть троє українців, зростання яких становило по 3 мільйони: Олександр Зубков (з 5 до 8), Юхим Конопля та Дмитро Криськів (з 4 до 7 в обох). Кожен із них у нинішньому складі команди - важлива фігура, у кожного восени були шикарні перфоманси, особливо у Зубкова. Кожен з них - приклад для оточуючих, як треба "рости над собою", нехай і не стрімко.

М'який плюс

Далі у нас - ще п'ятеро зі зростанням або мінімальним, або не особливо значним (від 0 до 2 мільйонів). Тут кожного потрібно оцінювати окремо, тому що "плюс один" у Артема Бондаренка і у Валерія Бондаря - дві, як то кажуть, великі різниці. Очевидно, що мільйонна надбавка у Бондаренка з 9 до 10 за статусом значущіша, ніж з 5 до 6 у Бондаря. З іншого боку, арифметично "важить" більше якраз надбавка Бондаря. Тому тут потрібно дивитися, хто приніс більше користі команді, хто краще конвертував своє грошове зростання у футбольні плюси.

У цій групі найбільший прогрес - у Дмитра Різника (з 5 до 7). Крім того, до групи увійшли два легіонери, два ліві захисники - бразилець Педро Енріке (з 1 до 2,5 мільйона) і грузин Іраклій Азаров (з 3,5 до 4,5 мільйона, але влітку злітав і до 5). Обидва восени справили сприятливе враження, але ось Педро Енріке все зіпсував своєю жахливою витівкою в Ейндховені, що коштувала команді красивої перемоги в Лізі чемпіонів.

Повний нуль

Ще п'ятеро людей є прикладом абсолютної стабільності - всі вони зберегли ту вартість, яку мали рік тому. Добре це чи погано? Навряд чи добре, оскільки в усіх випадках ідеться про футболістів, які ще не подолали 30-річну позначку. Отже, мають постійно прогресувати. Якщо зупинилися - значить, щось пішло не так.

У випадку з Мар'яном Шведом можна знайти виправдання - йому раз за разом докучають проблеми зі здоров'ям. Минулого року вони завадили йому піднятися вище за 1 мільйон євро, до літа він виріс удвічі - але на самому початку чемпіонату дістав моторошну травму і знову "вилетів". У підсумку - впав до свого мільйона.

А ось у Данила Сікана - зовсім інша історія. У грудні 2023 року він коштував 6 мільйонів, після результативної весни додав ще один і мав усі карти в руках, щоб крокувати далі. Але осінь провів інертно, спалахував лише епізодично, у результаті - знову ті самі 6 мільйонів, що й рік тому. Досить гнітюча картина.

Крім них, "при своїх" залишилися Вінісіус Тобіас, Егіналдо і Невертон. Усі вони як коштували, так і коштують 3 мільйони. Щоправда, двоє останніх змогли повернутися до цього стану після того, як влітку були оцінені нижче - у 2.5 мільйона.

Легкий мінус

Закривають нашу "чудову двадцятку" чотири людини, які знизилися у вартості. Але тут теж дуже різні випадки. Скажімо, Микола Матвієнко зараз має ціну 18 мільйонів. З одного боку - дуже непогано, другий у команді після Судакова, з іншого - рік тому він коштував 20. І хоча падіння незначне, і начебто все одно все нормально, але особливого оптимізму чомусь його цифри не вселяють.

Ну, або випадок Тараса Степаненка. Він подешевшав удвічі - з 3 до 1.5 мільйонів. Але тут процес цілком природний, для 35-річного футболіста - практично неминучий, і негативних емоцій не викликає, так - легкий смуток.

Ну, а ще став менше коштувати Єгор Назаріна (з 1,5 мільйона впав до одного), який, здається, остаточно втратив перспективи якось розвинутися в Шахтарі (і тому дедалі частіше лунають розмови про його можливий відхід). А Лассіна Траоре тепер уже - не 6-мільйонний нападник, як рік тому, а 5-мільйонний. І теж так і не зміг проявити себе в донецькій команді...

Така ціннісна динаміка виходить. Подивимося, що буде через рік.