Бельгійський ребус: що являє собою наступний суперник збірної України
Груповий турнір для збірної України завершується матчем із бельгійцями, в якому, по-доброму, нашій команді потрібна перемога. Але наскільки ймовірним є такий результат - адже протистояти нам буде один із лідерів рейтингу ФІФА? Чи, може, не настільки він зараз сильний? Terrikon.com аналізує поточний стан 'червоних дияволів'...
Справді, збірна Бельгії зразка 2024 року - дуже загадкове щось. За іменами та потенціалом – топ-команда світового рівня, навіть з урахуванням того, що вже не грає кілька представників 'золотого покоління'. Але у відповідний результат все це не конвертується, а головні бельгійські зірки на поле пускають такі 'пінки', що просто розводити руками доводиться. І цілісного здорового відчуття від дій команди не виникає. Чому – давайте розбиратися.
Якщо ми подивимося на загальну картину двох зіграних Бельгією матчів, то за всієї різниці сценаріїв ми побачимо дещо істотно спільне. Обидва рази у команди не вистачало енергії на всі 90 хвилин. Зі словаками, незважаючи на необхідність відіграватися, 70-і хвилини бельгійці провели в дивному ступорі, і лише під завісу організували щось на зразок штурму. З румунами, ведучи в рахунку, з середини другого тайму якось аж надто беззаперечно віддали супернику ініціативу і підвісили долю матчу на тонку нитку - добре, врятував Кевін де Брюйне, який другим голом остаточно заспокоїв суперника.
Є ще один момент, який проглядався в обох матчах. Бельгія легко рухається, у неї відпрацьовані командні переміщення, кожен знає свій маневр, часто проходять паси, що проникають. І б'ють начебто чимало (36 ударів у двох матчах) і шанси створюють. Але реалізація виходить дуже середньою. Румунського воротаря Флоріна Ніці вдалося безпосередньо потурбувати лише 4 рази, хоча у бік воріт били аж 20.
Тут, звичайно, заради справедливості треба врахувати, що збірна Бельгії на Євро-2024 - безумовний чемпіон зі скасованих голів. В одного Ромелу Лукаку їх вже три. Так, напевно, цей колектив заслужив забити більше, ніж два голи у двох матчах. Але зрештою, важливим є підсумковий результат, а не те, що могло бути.
Лукаку, до речі - взагалі головний страждалець турніру. З минулого чемпіонату свiту у нього репутація людини, яка тринькає стовідсоткові можливості. На Євро-2024 він розвинув та прикрасив таке уявлення про себе. Шансів забити мав достатньо, голів поки що немає. По xG він – у десятці найкращих (1.25), за ударами – ділить третє місце (8). А голів немає, і за втраченими шансами він – одноосібний лідер із відривом (5).
Ще один ключовий гравець команди – Кевін де Брюйне, і теж виглядає не так блискуче, як ми звикли. Воно й зрозуміло. Кевін намагається виконувати ту ж роль, що й у Манчестер Сіті. Але в Гвардіоли - зовсім інша організація, там де Брюйне має і своєчасну підтримку з глибини, і кілька пропозицій попереду в кожній атаці. Бельгія такої розкоші своєму лідеру не забезпечує - боляче дивитися, як Кевін кидається між лініями, намагаючись сконструювати ефективний футбол. А потім, зневірившись, починає бити по воротах (і, до речі, забиває). За ударами, до речі, Бельгія – третя команда чемпіонату. Бити вони люблять, наголосимо ще раз.
Тут саме час згадати про тренера і одразу визнати, що так, Доменіко Тедеско - зовсім не Гвардіола. Це було зрозуміло давно, а робота з Бельгією це підтвердила (хоч він і забезпечив їй дострокову кваліфікацію та взагалі не програвав до Євро). Управління грою він демонструє посереднє. У проблемному матчі зі Словаччиною не зміг ні змінити модель поведінки команди, ні струсити її замінами. Таке враження, що розраховував на клас своїх гравців - мовляв, якщо він явно вищий, ніж у суперників, то рано чи пізно спрацює. Може, його свого часу просто не познайомили із старовинним правилом 'порядок б'є клас', хто знає. У підсумку, команда під його керуванням (а працює з нею він уже майже півтора роки) вийшла начебто легка, яскрава, але якась розбалансована. Про що говорити, якщо точних пасів на Євро вона зробила менше, ніж навіть збірна України, займаючи аж 13 місце за цим показником.
Цікаво, що Словаччина навіть не застосовувала до бельгійців жорстку персоналку в обороні, здійснила менше відборів м'яча, ніж суперник, і менше фолів - але при цьому більше перехоплень і подала більше кутових. Жорсткий контроль зон у своїй третині, взаєморозуміння та взаємовиручка. І дуже чіткі контратаки, які словаки прагнули обов'язково довести до якогось логічного завершення, а не розмазувати у безкінечному перепасуванні біля чужого штрафного майданчика. Розуміючи, що в такій грі вищий клас суперника якраз і позначиться.
За ідеєю, саме в цьому і є запорука можливого успіху збірної України. Зрозуміло, що продублювати Словенію нам не вдасться, та це й не потрібно. Але позбавити суперника простору, зіграти самовіддано та зібрано – це Україна зробити зобов'язана. Ну, а як гостро контратакувати, її вчити не потрібно.
На завершення згадаємо кількох бельгійських виконавців, які входять до числа найкращих на Євро-2024 за окремими показниками. Вищезгаданий Кевін де Брюйне – третій за кількістю ударів (8). Таке ж місце у нього – і за ключовими пасами (7). Жеремі Доку очолює список гравців, які здійснили найбільшу кількість обведень - 9 (так само у Джамала Мусіали). Ну і, до речі, воротар Кен Кастелс - у десятці найкращих по сейвах після ударів зі штрафного майданчика (5). Це говорить як про якість воротаря, так і про те, що бити по своїх воротах ця команда дозволяє. Все це, звісно, врахує тренерський штаб збірної України.
