Володимир Шаран думав, що Динамо втратить очки в Олександрії

У 24-му турі Української Прем’єр-Ліги жодна з команд не забила більше одного гола. Утім, усі вісім матчів потішили глядачів або пристрастями на поле, або індивідуальною майстерністю.

Ексклюзивно для terrikon.com відомий український футболіст та тренер Володимир Шаран проаналізував усі матчі 24-го туру Української Прем’єр-Ліги.

Олександрія - Динамо

Я був присутній на цьому матчі в Олександрії. До першої тривоги, перші 30 хвилин, точилася рівна боротьба. Була тактична гра. Звичайно, Динамо діяло у своєму улюбленому стилі, на швидкості, на контратаках, як, наприклад, Волошин пробігся. А перед цим Олександрія могла забивати зі стандарту, а Динамо, відповідно, могло покарати у швидкій контратаці, але по м’ячу не влучив Ванат.

Після тривоги Динамо мені сподобалося більше. Знову ж таки, Ванат міг забивати, коли вийшов віч-на-віч. Але потім було справедливе вилучення Волошина і воно зіграло свою роль. Олександрія виглядала непогано, але до небезпечних моментів, на превеликий жаль для олександрійців, не доходило. А Динамо є Динамо, все одно клас гравців десь вище, вони більш досвідчені, що і вирішило долю поєдинку. Бражко забив красивий м’яч, коли команда вже була у меншості. Якщо чесно, я думав, що цей матч завершиться внічию. Однак Динамо довело, що вони прагнуть здобути золоті нагороди.

Від Олександрії я не побачив гострих моментів, окрім стандартів. Так, контроль м’яча був, але Динамо вправно захищалося.

Ворскла - Шахтар

Шахтарю потрібен простір. Коли він є, то технічні гравці здорово це використовують. І теж ми побачили чудовий забитий м’яч після гарної контратаки. Перехопили м’яч на своїй половині поля, Мякушко дещо затримався, і гравці Шахтаря провели хорошу контратаку, яку завершили взяттям воріт.

Після червоної картки Зубкова важко було сказати, що Шахтар грає вдесятьох. Звичайно, на атаку працювали менше, але в захисті зіграли компактно, здорово, тримали глибину оборони. Таке враження, що Ворскла не знала, що робити, як зламати цей захист. Начебто Ворскла контролювала м’яч, але якихось гострих моментів біля воріт Шахтаря я так і не побачив. Шахтар відзахищався спокійно, впевнено та довів справу до логічного завершення.

Оболонь - Минай

Це був лобовий матч. Усі розуміли, що Оболоні та Минаю потрібна тільки перемога. Вийшов бойовий поєдинок, багато боротьби. Чудовий пас віддав Кораблін, молодець. Устименко прокинув воротаря і звичайно, була справедлива червона картка. Козиряцький вже вирішив давати червону, це однозначно, але на VAR, певно, переглядав чи було положення поза грою. Одинадцятиметровий був справедливим. І до речі, правильно зробили, що перебивали цей пенальті. Хотілося б, щоб у всіх поєдинках дуже уважно придивлялися до воротарів, чи знаходяться вони на лінії до удару. Бо буває, що воротар залишає цю лінію і таким чином допомагає собі у відбитті одинадцятиметрового.

Оболонь почала грати агресивніше та досягла успіху. У команді достатньо футболістів, які добре грають головою. Шансів у Кісіля аби вибити м’яч у тому епізоді, практично не було. Так, ще були моменти. У Миная було вилучення, Оболонь ще мала шанси, щоб забити. Відтак, закономірний результат цього матчу.

Рух - Кривбас

Цей матч я не дивився через те, що якраз був в Олександрії, але ознайомився з оглядом. Бойова гра була, Кривбас здорово забив. Та й Рух, якби забив на початку матчу, може зовсім інший характер гри був би. Але й так господарі виглядали добре, тому вважаю, що обидві команди заслужили того, щоб набрати принаймні по одному балу.

Зоря - Чорноморець

У цьому турі мені найбільше сподобалася Зоря. Команда грала у хороший футбол, багато пресингували, не давали Чорноморцю розігрувати м’яч від своїх воріт. Одесити намагалися це робити, але у них практично нічого не виходило. Зоря виглядала агресивно, здорово накривали. Видно хорошу фізичну підготовку. Гадаю, Зоря мала перемагати з більшим рахунком, вони повністю переграли Чорноморець і показали хороший футбол.

Полісся - Колос

Колос мені сподобався більше, ніж Полісся. Хлопці прекрасно розуміли, що діватися нікуди. Стільки без перемог - було видно, що хлопці трошки нервують. Хоча гра була рівною. Один забитий м’яч після рикошету… Мені було важко дивитися на очі гравців Колоса, коли закінчився цей матч і хлопці розуміють, що вони не заслуговують на поразку. Я вважаю, що закономірним результатом була б нічия. Полісся виглядало краще, ніж в попередніх матчах, але не настільки, щоб перемагати Колос. У Колоса було ударів по воротах не менше, ніж у Полісся.

ЛНЗ - Верес

Після першого тайму — три удари на двох. На жаль, я не бачив, як забив Хобленко, тому що якраз була тривога, і я увімкнувся пізніше. Другий тайм, звісно, був цікавіше, аніж перший. У таких лобових матчах все грається до першого забитого м’яча. ЛНЗ вдома переміг і спокійніше себе почуває, відтак тепер думок про якісь перехідні не має бути. Команда заслуговує бути вище у таблиці.

Металіст 1925 - Дніпро-1

Начебто Дніпро-1 контролював хід гри, забили чудовий гол. Гуцуляк взагалі у цьому епізоді розібрався, як професор. Потім свідомо віддали ініціативу і був хороший момент у Юсова, коли Юрченко віддав чудову передачу, але ця атака не завершилась голом. Дніпро-1 огризався, намагався грати на контратаках та й контролювати м’яч. Але Металіст 1925 свого досягнув: після стандартного положення здорово Імереков продавив, пробив під поперечку і забив. Кожне очко зараз важливо для команд з нижньої частини таблиці. Бо наверху ясна річ, йде боротьба за золоті медалі, а ось внизу ще незрозуміло, хто вилітає, а хто піде у перехідні матчі. Тому для Металіста 1925 це дуже важливий результат. А для Дніпра-1 це втрата двох очок, бо вже і Рух підтискає, і боротьба за медалі ускладнюється.