Посилені заходи безпеки, гучні вибухи перед стадіоном, шалений фанатський тиск, українська конспірація і прикрий фінал єврокубкової кампанії. Шахтар після поразки Марселю в Лізі Європи переводить фокус на УПЛ. Журналістка Terrikon.com Еля Іванюкович зафіксувала найцікавіші події останнього матчу цьогорічної євровесни для українського клубу.

Шлях Шахтаря до Дубліна перервано на півдні Франції. Після бойової нічиєї у Гамбурзі уява малювала оптимістичні прогнози на дуель у головному місті Провансу. Та Марсель цього вечора був ніби птах Фенікс. Марсель дихає, це магія - радісно зранку писали газети і не шкодували епітетів для Жана-Луї Гассе, який вдихнув в олімпійців нове життя.

Та зробімо стрибок у минуле, в той час, коли шанси на успіх ще були 50 на 50. Наприклад, спершу в ранок матч-дня. Все у місті натякало - попереду важливий футбольний вечір. До нього без перебільшень готувались усі. Так вже о 8 ранку у місті можна було помітити людей в атрибутиці місцевого футбольного клубу.

Можливо, трохи притягнуто, але навіть погода нагнітала перед поєдинком. Сонячний і теплий Марсель у четвер несподівано був затягнутий сірими хмарами, подекуди дощив і завивав шквальним вітром. Особливо на Фріульських островах, куди було вирішено вирушити перед матчем для культурного натхнення. Ну коли ще випаде нагода подивитись на замок Іф, про який писав Олександр Дюма. Щоправда, не випала вона і цього разу. Екскурсії в день матчу були закриті. Можливо, з футболом це і не повʼязано, лишень таке співпадіння. Тому півторагодинна прогулянка обмежилась штормовим морем, яке трошки змусило понервувати і навіть залишити відкриту палубу, та островом з бухтовим пляжем і яхтами на будь-який смак.

Зійшовши з парому в старий порт міста було помітно, що кількість фанів з очевидною айдентикою Марселя з кожною годиною збільшувалась з геометричною прогресією. А всі дороги цього вечора, звісно, вели на Велодром. Вже о четвертій годині поруч з ареною розгорнувся цілий всесвіт в блакитно-білих кольорах. І чим менше залишалось до матчу, тим більше зростав градус у натовпі.

Всі ми знаємо про шаленість і трохи не здорову футбольну пристрасть вболівальників Марселя. Де подекуди звичайних фанів від ультрас дуже важко відрізнити. Кількість вибухів, файєрів іще до заходу на стадіон навіть порахувати складно. Для людини, яка приїхала з України нині важко сприймати таку передматчеву атмосферу. Бо звуки такі, ніби відпрацювало кілька черг ППО.

До слова, жодного вболівальника Шахтаря у фанатському морі Марселя помічено не було. Принаймні, з опізнавальними знаками. Причина дуже проста - поруч із Велодромом це було б максимально небезпечно.

Тому розповідь про потрапляння на стадіон українських вболівальників окрема і дуже цікава. Делегацію зі 120 вболівальників гірників, що придбали квитки на матч, було зібрано на станції метро De La Joliette і окремим потягом без зупинок доставлено до Велодрому. Шлях з підземки наші фани долали в щільному кільці правоохоронців. Так само, в постійному оточенні представників поліції відбувався й перегляд гри на трибуні. Здавалось би, безпрецедентні заходи безпеки, от тільки не для гарячого Марселя, де це звична і навіть буденна річ. До слова, і журналісти на медіа-трибуні стюардами були попереджені. Тут мова йшла не про можливі сутички із фанами, а про зникнення особистих речей. Тому порадили пильно за ними слідкувати і не втрачати концентрації попри футбольні емоції.

Іще кілька слів про те, як українським вболівальникам вдалося обіграти французів. Якщо в футболці улюбленої команди на загальну трибуну зась, то у вишиванці легко. Конспірація по-українськи. Шах і мат марсельці.

Та от такої підтримки, як місцеві наші співвітчизники точно не могли гірникам гарантувати. Матч іще не розпочався, а гучність трибун вже зашкалювала всі рівні дозволених децибел. Зі стартовим свистком вже й казати зайве…. Галас такий, що головний арбітр у гарнітуру своїх помічників з ВАРу практично не чув, тож постійно щільно притискав навушник до вуха.

Здалось, Шахтар морально готовий до тиску Велодрому. Повів у рахунку. Навіть журналістською компанією ми не побоялись гучно відсвяткувати гол Судакова, хоча і зловили на собі грізні погляди вболівальників Марселя, що сиділи неподалік. Та далі на ноги здіймались вже тільки фани господарів.

Поєдинок пішов за сценарієм команди Гассе. Напередодні преса писала, що цей коуч вміє мотивувати команду і за лічений час змінювати її психологію. Виправдати ці передматчеві характеристики допомогли тренеру і … гравці Шахтаря. Пропущені голи - наслідки власних прикрих помилок. Звісно, Шахтар шукав можливості переломити хід поєдинку. Зокрема, і за рахунок стандартів. На кутових варто зупинитись. Відзначити не їх виконання, а більше навколишній антураж. Під час кожного виконання гравцем Шахтаря корнера за його спиною стюарди обовʼязково розтягували спеціально підготовлену сітку, щоб у футболіста з трибуни нічого не прилетіло. Ох, Марсель.

Не відігрались таки. Гірники поступилися 1:3 і завершили свій виступ у Лізі Європи. Вже з думками про УПЛ наступного ранку Шахтар взяв курс на Україну. Під час польоту підійшов поспілкуватись Даріо Срна. Скоріше спортивний директор гірників хотів дізнатися, чи багато критики буде у репортажі. Власне, він в цей час тільки писався, тому Даріо ще й поділився своїми думками щодо поразки. Перші 10 хвилин були ідеальні, далі подарували супернику нагоди забивати і таки піддались тиску трибун. Що ж, Марсель, є Марсель. Чому не грають новачки? А ви подивіться скільки у складі українців, девʼятеро. Продовжував свій спіч Срна. А ще Шахтар приніс найбільше очок в загальний залік коефіцієнтів УЄФА для України. Тепер же час сконцентруватись на УПЛ та Кубку України, резюмував менеджер гірників.

Прикро, але з єврокампанією доводиться прощатись. Успіхів в наступних матчах бажали Шахтарю стюардеси борту, що доправив команду з Марселя в Люблін, звідки гірники вирушили на потяг в Хелм, який прямує маршрутом до Києва. Вже в понеділок у команди Марино Пушича зустріч з Олександрією. Переключаємось на українські реалії футболу.