Як і де виник бразильський Маріуполь
Днями стало відомо про те, що бразильський футбольний клуб 'Бател' перейменувався на 'Маріуполь', тим самим підтримуючи однойменний український клуб, позбавлений можливості виступати в УПЛ через руйнування рідного міста. Terrikon.com вивчає цю неординарну подію, її коріння та нюанси...
Треба одразу чесно сказати: 'Бател' не належить до грандів бразильського футболу. Він жодного разу не з'являвся не те, що в Серії А - навіть у Серії В. Межею його піднесень була Серія С - третій за силою дивізіон, куди Бател заходив лише одного разу, в середині 90-х років. А так – бореться на рівні змагань штату, теж без особливих успіхів. Хоча можна сказати, що команда відносно молода (заснована у 1951) і в неї все ще попереду.
Набагато цікавіше поговорити про місто, до якого ця команда приписана. Називається воно чисто бразильською - Гуарапуава, але понад 60 відсотків його населення - етнічні українці тією чи іншою мірою. Це дуже великий муніципалітет, з усіма передмістями та супутниками він налічує понад 190 тисяч людей населення. За площею – взагалі найбільший у штаті Парана, навіть більше, ніж столиця Курітіба. У статусі міста існує з 1810, але українців почав приймати наприкінці XIX століття, коли з Галичини пішов відтік населення через зростаючі життєві труднощі. У Бразилії уродженці Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини (хоч би як вона тоді називалася) знаходили більш сприятливі умови та щедріші можливості.
І українці змогли дати цій країні дещо новеньке. Наприклад, навчили її вирощувати пшеницю. Більшість переселенців були селянами, логічно, що на новому місці вони зайнялися тим, що знали та вміли. Для Бразилії системне вирощування пшениці та інших корисних злаків було новинкою. З легкої руки українців це поширилося і в інших районах країни.
Самі ж українці вважали за краще жити купно, зберігаючи традиції і по можливості мову (хоча остання таки повільно вимивалася під натиском португальської, на якій українцям доводилося вести постійне спілкування з навколишнім світом). У штаті Парана – кілька епiцентрiв українськості. І Гуарапуава – не найголовніший. Є ще більш вражаючий приклад - розташований неподалік Прудентополіс. Він хоч і менший за населенням (52 тисячі на даний момент), але частка українців ще вища (75 відсотків, а то й більше). І якщо Гуарапуава була заснована португальцями, то Прудентополіс - суто вихідцями з Галичини. Сталося це у 1896 році. Назва міста – кумедна комбінація з імені тодішнього президента Бразилії Пруденте де Мораєша та назви рідної для більшості переселенців Тернополя.
Ось саме Прудентополіс і можна вважати українською столицею у Бразилії. Тут мало того, що стоїть пам'ятник Тарасу Шевченку та функціонує 'Музей тисячоліття' (все про українську націю). Тут – і лише тут у Бразилії! - українська мова затверджена як державна. Сталося це не так давно, у жовтні 2021 року, але яка різниця? Важливим є факт.
'Вечірні та нічні вулиці завжди загачені молоддю: танці, імпровізовані пісенні фестивалі, концерти місцевих бардів, посвяти у студенти, прощання з холостяцьким життям, проводи до армії, святкування перемоги улюбленої команди, колективний перегляд футбольних матчів тощо. Панує атмосфера безмежної радості та безтурботності. Іноді вдень у скверику можна побачити народних виконавців, які імпровізують пісенні оди та сатири на політиків, знайомих, сусідів, глядачів. Такий він, Прудентополіс – місто вічного свята', - так описував 'українську столицю' кореспондент однієї з українських газет, який нещодавно побував у ній.
Ось у такому середовищі (а Прудентополіс та Гуарапуава по суті - єдине ціле) і визріло рішення про перейменування кращої місцевої команди 'Бател' на 'Маріуполь'. Це дивовижно збіглося з офіційною заявою українського 'Маріуполя' про пропуск наступного сезону УПЛ. Війна ще не завершена, приазовська столиця жахливо зруйнована, і навіть якщо припустити, що перемогу над Росією буде досягнуто найближчими місяцями - просто неможливо досить швидко відновити інфраструктуру, необхідну для нормального життя клубу.
На цьому тлі в 'українській Бразилії' і з'явилася ініціатива, яка ніби 'оживляє' 'Маріуполь', причому навіть переймає його клубні кольори. Дуже символічно.
'Наше послання – мир та підтримка боротьби за український суверенітет. Футбол був там приводом для великої радості і, безумовно, у майбутньому клуб знову засяє на тому місці, на яке він заслуговує', - сказав з цього приводу президент 'Батела' Алекс Лопес.
Справа загалом оформлена. Клуб уже фігурує під українізованим ім'ям у всьому турнірах, де заявлено. Навіть спритна 'Вікіпедія' вже відгукнулася на перейменування, детально пояснивши, чому воно сталося. І написали про цю подію навіть деякі шановні видання, наприклад The Guardian.
Ну, а в українських уболівальників тепер - залізний привід вболівати за скромний клуб, про існування якого ще кілька днів тому ніхто з нас не підозрював. Бразильський 'Маріуполь' виступає у третій лізі чемпіонату штату Парана, для того, щоб стежити за цим турніром, будуть потрібні серйозні мережеві зусилля. Але як інакше? Заслужили.
