Олександр Іщенко: Наші команди виступатимуть у регіональному чемпіонаті Німеччини

Директор ДЮФШ «Динамо» Олександр Іщенко розповів клубній прес-службі про перебування двох динамівських команд вікових категорій U15 та U16 (футболісти 2008 та 2007 років народження) у Німецькому Кельні та планах на найближче майбутнє:

– Розкажіть, як динамівці опинились у Кельні? Як виникла ідея та можливість привезти їх сюди?
– Багато речей вирішують друзі та знайомі. Ситуація, що склалася в нашій державі, змусила нас звернутися за допомогою до багатьох наших друзів, щоб ми змогли вивезти динамівські команди та забезпечити безпеку дітям, а разом із нею – можливість тренуватися та проводити ігри. Я дуже радий, що такі друзі у нас є завдяки їм наші команди хлопців 2005, 2006, 2007 і 2008 років народження протягом трьох місяців були в Угорщині, а потім у нас з'явилася можливість виїхати до Німеччини трьома командами – футболістами. 2007, 2008 та 2009 років народження, а гравці 2010 р.н. знаходяться у Польщі, у невеликому місті Сосновець біля Катовіце, де теж проводять тренування та беруть участь у матчах та турнірах.

У Кельні наші хлопці вже протягом трьох місяців, але через те, що війна в Україні триває, постало питання про продовження цього терміну перебування. Саме задля цього я приїхав сюди з дозволу керівництва клубу. 4 листопада у нас відбулася зустріч із представниками ФК «Кельн» та міста, на якій я розповів про ситуацію, яка склалася у Києві на даний момент. Було приємно, що все тепло і з розумінням поставилися до нашого прохання, усвідомлюємо, що вони роблять дуже багато для того, щоб ми зберегли дітей – наше майбутнє, зокрема, і футбольне.

Я радий тому, що ми досягли домовленості про те, що наші дві команди залишаться в Німеччині й надалі, до 30 червня 2023 року, а крім цього, нам дозволили збільшити нашу делегацію на чотири футболісти. Коли в Україні настане світ і ми зможемо повернутися додому, ми це зробимо відразу, але поки що нам важливо, щоб діти залишилися в безпеці. Крім того, ми обговорили плани зі змагань. Зокрема, я звернувся з проханням включити наші команди до регіонального чемпіонату Німеччини, щоб кожна з них виступала з суперниками на рік старшим, оскільки ми і так у товариських матчах граємо з суперниками, які на рік старші за наших хлопців. Виступи «Зорі» U19, за яку грають усі футболісти «Динамо», показали, що потрібно трохи часу, щоб хлопці адаптувалися до ігор із дорослішими суперниками. Тепер вони виглядають непогано, і такий досвід буде стимулом для них, щоб швидше додавати у техніці, тактиці та фізичному плані.

– У Німеччині наші команди щотижня проводять контрольні поєдинки з місцевими командами, наскільки це корисно для хлопців та дівчат?
- Усі матчі я не бачив, але судячи з тієї інформації, яку я отримую від тренерів та гравців, можу сказати, що спочатку у них був певний страх щодо того, що ми граємо проти більш дорослих суперників і не досягнемо результату. Але треба дивитися на крок уперед, адже ігри з такими суперниками дозволять якнайшвидше підняти рівень підготовки наших футболістів. Те, що німецькі команди грають у регулярному чемпіонаті, не заважає їм виходити проти нас та показувати свої найкращі якості. Згадайте, які цікаві та напружені ігри були з «Боруссією» (Дортмунд), «Баєром» (Леверкузен), ФК «Кельн», «Бохумом», «Штутгартом». Крім того, команда виїжджала до Бельгії, де також проводила серйозну гру зі "Стандартом". Немає сенсу вкотре говорити про те, якого високого рівня ці поєдинки. На превеликий жаль, в Україні таких суперників у нас немає. Підтвердженням цього є той факт, що гравці 2009 р.н., які повернулися до Києва, та їхні батьки знову просять розглянути питання, щоби виїхати за кордон. Їм було морально тяжко, тому що вони найменші і, по суті, ще діти, тому не дивно, що виїхати від батьків на два місяці для них було непросто, тому ми повернули їх назад. Тепер вони грають у першості Києва та проводять товариські матчі, в яких виграють з рахунком 7:0 чи 9:0. Зрозуміло, що подібні ігри футболістам нічого не дають і вони самі це розуміють. Але для того, щоб виїхати за кордон, є певні труднощі, а щодо Німеччини вони дуже великі. Держава живе за законами, нам багато що не зрозуміло, але як то кажуть, у чужий монастир зі своїм статутом не ходять. Тренери та футболісти мають це розуміти, тому я провів збори, щоб більше не виникало проблем та непорозумінь, які були на початку. Ми повинні бути вдячні німецькій стороні за умови, які ми маємо.

– Як ви можете оцінити побутові умови наших команд? Як футболісти почуваються морально, будучи далеко від дому та рідних?
- Зараз команди живуть у тризірковому готелі, але коли наша делегація тільки приїхала до Німеччини, організатори поселили всіх у п'ятизірковий, тож переїжджати, зрозуміло, було певною несподіванкою, адже різниця відчувалася. Але ми маємо розуміти, що держава до всіх категорій людей з України ставиться однаково, для неї немає різниці, це футбольна команда чи мама з дитиною, тож ми тут на загальних підставах. За цим суворо стежать відповідні організації. Після переїзду до нового готелю були великі труднощі, особливо з харчуванням. Їжа була не підходяща для дітей, кілька тижнів вони майже не їли перших страв.

Ми вдячні ФК «Кельн», який оперативно вирішив питання щодо придбання кухонного обладнання та надав у наше розпорядження окрему кухню. Нам вдалося домовитись із двома кухарями, які приїхали з Києва, щоб готувати для дітей, і вони могли почуватися, як удома. Ви б бачили, як хлопці раділи борщу, з'ївши одразу кілька порцій. Тепер вони можуть харчуватись, як у своїх сім'ях чи на базі на Нивках, де теж кухарі дуже смачно готують. Нам допомагають із закупівлями продуктів, а також надає підтримку благодійна організація Ukrainehilfe Salchendorf, яку очолює Юрій Дуленчук. Тож це питання ми, на щастя, закрили.

Зазначу, що нам також вдалося домовитися про те, щоб наші команди змогли повернутися до України щонайменше на три тижні та побути зі своїми сім'ями. Якщо дозволятиме ситуація у Києві, плануємо це зробити наприкінці грудня, щоб діти змогли провести з батьками новорічні свята. А в січні вони знову повернуться до Кельна.

Враховуючи ситуацію, що склалася в Україні, впевнений, що наші команди в Кельні мають чудові умови, щоб перебувати в безпеці, готуватися, вчитися, тренуватися, грати і відпочивати.

- Президент футбольного клубу Ford Niehl, який надав поля та створив усі умови для тренувань, сказав, що готовий допомагати динамівцям стільки, скільки це потрібно. Чи приємно отримувати не лише практичну допомогу, а й моральну?
- Майже весь світ емоційно переживає за те, що відбувається в Україні, і ми це відчуваємо щодня. Усі бажають нам якнайшвидшої перемоги. Кажуть, що держави, які нам допомагають, почали втомлюватись від війни. Повірте мені, це не так, я це відчув, зокрема, у Польщі та Німеччині під час зустрічі з багатьма людьми, керівниками, які щиро переживають та вболівають за Україну. На перший погляд все просто, але якщо поглибитись, є купа труднощів з розміщенням, документами, реєстрацією, отриманням прописки та ВНЖ, харчуванням тощо, і я вдячний нашим німецьким друзям, які допомагають вирішувати всі питання та створювати для нас чудові умови для продуктивної роботи у майбутньому.