Тарас Степаненко в інтерв'ю клубній пресслужбі прокоментував нічию (3:3) у товариському матчі з «Фортуною», розповів про забитий м’яч і поділився думкою щодо адаптації новачків.

– Як лідер резюмуй перший спаринг на літніх зборах.
– Було багато помилок: як індивідуальних, так і під час виходу з оборони в атаку. Перші десять хвилин були геть жахливими, але ми мусимо розуміти, що наразі будується нова команда. У «Шахтаря» багато молодих гравців, новий тренер і вимоги. Потрібно працювати, після тижня тренувань ми не можемо сказати, що вже набули оптимальної форми. Головне, згодом нам удалося вирівняти гру, показати характер. 3:3 є закономірним результатом, та попереду багато роботи.

– У чому були основні проблеми?
– У першому таймі, особливо протягом перших 15–20 хвилин, суперник дуже добре пресингував. Для нас це не стало сюрпризом, адже ми готувалися до такої гри, та було важко. Поки що на тренуваннях ми не відпрацьовуємо опір, а тут була команда, якій за тиждень стартувати в чемпіонаті. «Фортуна» показувала непогані швидкості, а після двох місяців паузи важко оптимально протистояти. Вважаю, саме це привело нас до багатьох помилок та труднощів.

– Скільки часу знадобиться на адаптацію і на згуртування колективу?
– Головний тренер сказав, що віддає перевагу 6 тижням підготовки, та ми маємо тільки 5. Тож тиждень нам потрібно надолужити і працювати з подвійними вимогами. Часу буде достатньо, на нас чекають важкі й цікаві матчі із сильними опонентами – крок за кроком рухаємось до оптимальної форми.

– Своїми діями на полі лишився вдоволений?
– Дуже рідко є задоволений собою, головне, щоб команда перемагала. Я досить самокритичний, тож мені як нікому іншому треба працювати.

– Проте ти відзначився голом. Чи відчував до матчу, що вдасться записати гол до свого активу?
– Мав чуйку. Коли Вітя готувався пробивати, я подумав, що він має непередбачуваний удар. Вирішив, що слід іти на воротаря, бо Вітя може гарненько прикластися, тож потрібно бути готовим на добиванні. Так усе й вийшло! Я вдоволений, адже забитий гол – це завжди добре. Ми його заслужили.

– Як ставиш завдання перед собою, враховуючи, що залишаєшся одним із найдосвідченіших гравців «Шахтаря»?
– Я розумію, що сьогодні на полі я не лише гравець, а й помічник тренера. Мені зрозумілі всі його вимоги, і я маю підказувати молодим гравцям, щоб їхня адаптація проходила швидше. Хлопці з Академії завжди мріяли потрапити до першої команди, але вони завжди казали, що важко конкурувати, адже раніше було багато класних футболістів із Бразилії та Європи. У цій ситуації вони отримали дуже великий шанс, і я разом із тренерським штабом ставитиму перед ними дуже високі вимоги. Усі мусять розуміти, що це «Шахтар» – команда, яка має завжди перемагати, незалежно від ситуації поза й усередині. Моє завдання – трохи підштовхувати молодих до цього і досягати результату.

– Чи пам’ятаєш себе в такому віці? – Так, пам’ятаю. Але тоді ситуація була іншою. Я прийшов до команди, яка виграла Кубок УЄФА, постійно тягнувся до таких гравців, як Фернандіньо, Срна, постійно дивився, що вони роблять, і намагався зростати. Нині ж я, Кривцов, Пятов, Матвієнко мають бути прикладом для молоді. – Які поради даєш молоді? – Головне, щоб під час матчів і тренувань хлопці цілковито викладалися й виконували всі вказівки. Потрібно працювати, адже талант мають усі, проте завдяки роботі й таланту можна багато досягти.