Зараз неможливо уявити, що в Лізі чемпіонів можуть процвітати представники таких країн, як Норвегія, Польща, Швеція, Хорватія. Але 30 років тому таке цілком спостерігалося, і Terrikon.com згадує ті демократичні часи...

Звичайно, таке було можливе не через якусь надзвичайну силу поляків чи норвежців, а завдяки демократичній системі розіграшу. На ранній стадії існування Ліги чемпіонів від кожної країни допускалося до участі у турнірі лише по одному представнику. У результаті підніматися в плей-офф вдавалося навіть не найсильнішим. Така формула діяла лише 3 сезони – з 1994 по 1997. Кого ж вона піднесла?

'Гетеборг' та 'Хайдук'

У перший сезон дії нової форми прорватися до лав фаворитів змогли представники Швеції та Хорватії. Обом довелося починати з кваліфікації, у якій, за умовами, брали участь найгірші за рейтингом 16 учасників. 'Хайдук' без проблем розгромив 'Легію' 1:0, 4:0, а ось 'Гетеборгу' довелося грунтовно напружитися, щоб пройти празьку 'Спарту' - 0:1, 2:0.

Здавалося б, далі шведам має ставати лише важче. І справді, у першому матчі групового турніру вони беззастережно програли 'Манчестер Юнайтед' 2:4. Але далі було чудове перетворення - 4 перемоги і 1 нічия в 5 турах. Оборона на чолі з неповторним воротарем Томасом Равеллі більше гола за матч не пропускала. Вдома 'Гетеборг' виграв і у 'МЮ', і 'Барселони', а 'Галатасарай' академічно переміг двічі з рахунком 1:0. У підсумку шведи виграли групу і в чвертьфіналі вийшли на 'Баварію'.

Склад у скандинавів був дуже гарний - половина зі збірної Швеції, яка щойно виграла 'бронзу' чемпіонату світу. І 'Баварії' ця команда не програла. Поступилася лише за меншою кількістю гостьових голів - 0:0, 2:2.

'Хайдук' нічого такого героїчного не зробив. Йому відверто пощастило з групою - у суперники жереб видав йому 'Бенфіку', 'Андерлехт' та 'Стяуа'. Демократичний склад тодішньої Ліги чемпіонів гарантував щонайменше одну таку «халявну» групу на сезон. Хорвати змогли відібрати очки у тих, у кого і треба було - у 'Стуяа' та 'Андерлехта', вигравши у них боротьбу за друге місце. А у чвертьфіналі без питань поступилися 'Аяксу', майбутньому переможцю Ліги – 0:0, 0:3. Склад у 'Хайдука' був, до речі, цілком пристойний - Альоша Асанович, Ігор Штімац, Мілан Рпапіч, Ілiя Андріяшевич...

'Легія'

Чи можете ви уявити такий склад чвертьфінальної пари Ліги чемпіонів: 'Легія' - 'Панатинаїкос'? Чи, наприклад, іншу: 'Нант' - 'Спартак'? Обидві взяті не із фантазійного футболу, а із реального сезону 1995/96. Половина учасників цієї стадії була командою, яку на старті до фаворитів ніхто не зараховував. З них польський чемпіон створив найбільшу сенсацію, адже через свій скромний рейтинг котирувався найнижче.

Зрозуміло, він почав із кваліфікації, де перетнувся з торішнім щасливчиком 'Гетеборгом'. Цього разу шведи не показали і натяку на високий клас, поступившись двічі – 0:1, 1:2. 'Легія' пройшла в груповий турнір, де мала суперників, прямо скажемо, теж не першої свіжості: 'Блекберн', 'Спартак' та 'Русенбрг'. У такій компанії англійський чемпіон виглядав достроковим переможцем. Але в підсумку, ганебно посів останнє місце, а його лідер, феноменальний Алан Ширер забив лише раз, та й то з пенальті, та й то лише в останньому матчі, який уже нічого не вирішував. А 'Легії' 'Блекберн' так і не зміг забити - 0:1, 0:0. За рахунок цих очок поляки і протиснулися до плей-офф, незважаючи на розгромну поразку 0:4 від 'Русенборга' (який вони випередили всього на очко).

При жеребкуванні Фортуна посміхнулася 'Легії' на всі свої 32 білі зуби. Польському клубу міг випасти 'Реал', 'Ювентус', 'Аякс', дортмундська 'Борусія'. А випав 'Панатинаїкос' - найслабший із можливих суперників. На жаль, навіть він виявився полякам не під силу. 0:0 та 0:3 - такий вийшов загальний підсумок. Найприкріше, що 2 з цих 3 голів забив у ворота 'Легії' свій брат поляк - легіонер 'Пао' Кшиштоф Варжиха. А 'сухі' ворота грецької команди захищав інший поляк, Йозеф Вандзік.

'Панатинаїкос', до речі, пошумів і у півфіналі - зміг виграти 1:0 у гостях у 'Аякса' (гол забив той самий Варжиха). Назрівала громова сенсація, але в Афінах голландці все поставили на свої місця – 3:0.

'Русенборг'

У розіграші 1996/97 лідери поводилися суворіше. Але один аутсайдер прорватися у плей-офф таки зміг - норвезький чемпіон, який у 8 своїх попередніх спробах виступiв в Кубку/Лiзi чемпионiв лише двічі зміг подолати перший раунд. Почав 'Русенборг' приблизно так само, як і 'Легія' роком раніше - усунувши з розіграшу у кваліфікації попередню сенсацію, 'Панатінаїкос' (0:1, 3:0 у додатковий час).

Група у 'Русенборга' сформувалася середньої тяжкості - 'Міан', 'Порту', 'Гетеборг'. У передстартових прогнозах більшість засувало норвежців на останнє місце. Перше коло закінчилося без сенсацій - героїчно вигравши в гостях у 'Гетеборга', 'Русенборг' поступився вдома 'Мілану' та 'Порту'. Здавалося б - ловити нічого, тим більше, що далі був ще й гостьовий розгром від 'Порту' 0:3. Але що роблять норвежці? Вони мінімально перемагають 'Гетеборг' і виходять на останній тур третіми із відставанням з одне очко від 'Мілана'. У їхню перемогу на 'Сан-Сіро' мало хто вірив навіть на батьківщині. Але вони виграли 2:1 – і пройшли у плей-офф!

Там вони гідно чинили опір 'Ювентусу', зіграли вдома внічию 1:1, програли в гостях 0:2 і залишили турнір, як кажуть, з високо піднятими головами. Так завершилася історія демократії у Лізі чемпіонів. Наступного року формулу змінили, з найкращих країн почали допускати по 2 команди, а з 1999 - взагалі по 4. Ліга чемпіонів перетворилася на лігу багатіїв. І хоча час від часу навіть зараз плей-офф бачить якихось дивних учасників, на кшталт кіпрського АПОЕЛу або датського 'Копенгагену', все-таки це - рідкість, аномалія. А колись було системою...