Про перші місяці перебування в «Металісті» розповів новачок клубу Алекс Чідомере.

— Розкажи, як ти останні 4 місяці? Чи в безпеці твоя сім'я?
— Спочатку було важко психологічно, бо моя сім'я перебувала у Києві, а ми на той час були у Туреччині на зборах. Дуже сильно переживав за рідних, не міг нормально спати, але за кілька тижнів моя сім'я вирішила виїхати з України. Слава Богу у них вийшло, і зараз вони в безпеці.

— Із проживанням, умовами, проблем не було весь цей час?
— Ніяких проблем. «Металіст» створив всі умови для тренувань та проживання, за що йому величезна подяка.

— Алексе, ти приєднався до «Металіста» взимку і нам здалося, що ти дуже органічно вписався в команду та її життя. Справа у твоєму характері чи такий мікроклімат у «Металісті»?
— Якщо чесно, мені здається, річ у команді. Я звичайний хлопець, а наш колектив дуже дружний і з першого дня, як я прийшов у команду, я відчув тепло і комфорт. За весь час не було жодних незрозумілих ситуацій, де я міг відчувати дискомфорт. Дуже радий, що я тут і що у нас є такий сильний колектив.

— З ким із хлопців найбільше здружився?
— З усіма без винятку у добрих стосунках, Але найбільше ми спілкуємось Артуром Мурзою, Владом Рибаком, Богданом Порохом.

— На жаль, ти поки що не встиг зіграти за «Металіст» у Харкові. Проте ти цікавився в інших хлопців — як грати на переповненому «Металісті», як взагалі живеться у Харкові? Якщо так, то що вони розповідали тобі?
— Звичайно питав! Коли вони розповідали, я по-доброму заздрив, бо Харків живе футболом і всі підтримують «Металіст». З такою підтримкою ще й за повного стадіону дуже сильно хочу зіграти. А щодо життя у Харкові... Я встиг лише день пожити у вашому місті, коли переїхав на квартиру. Одразу ж увечері поїхав гуляти центром. Харків дуже спокійне та красиве місто.

— Алексе, що б ти зараз хотів передати харківським уболівальникам та українцям загалом?
— Хотів би побажати терпіння та сил. Незабаром повернеться звичайне спокійне життя на всій території нашої країни. Нашим уболівальникам хочеться сказати спасибі за те, що навіть у такий важкий час підтримували та переживали за команду. Я впевнений, що скоро все буде добре. Все буде Україна! Слава Україні!