Захисник синьо-жовтих Віталій Миколенко згадав сьогодні на прес-конференції, як адаптувався в Англії, розповів про підтримку капітана "Евертона" та про життя рідних та друзів в Україні в умовах війни.

— Поточна ситуація в Україні, ситуація в «Евертоні» — мабуть, найважливіший час у твоєму житті. Чи важко тобі, як почуваєшся?

— Я почуваюся добре, але якщо б ми грали в Україні, було в набагато краще. Коли почалася війна, я багато думав про те, що раніше якісь проблеми здавалися грандіозними. Але з початку війни я зосередився на футболі, на команді, зрозумів, що не так усе й важко в Англії та «Евертоні». Потрібно виходити й доводити, що ти можеш грати, що ми можемо вигравати.

— Як капітан «Евертону» Шеймус Коулмен допоміг тобі після переїзду до Англії?

— Розкажу одну історію. Я прибув до Англії 31 грудня, провів перше знайомство. Для українців Новий рік — велике свято. Я ж був у готелі сам. У новорічну ніч Коулмен мені написав: «Я знаю, як тобі важко, але завжди буду допомагати тобі, скільки я й ти будемо в клубі. Ти завжди можеш розраховувати на мою підтримку». Протягом усього цього часу він мені завжди допомагав. Шеймус — велика людина й великий капітан.

— Чи залишилися твої рідні та друзі в Україні? Що з ними?

— Мої батьки зараз у Києві, дякувати Богу, усе добре. Я завжди підтримую з ними зв'язок. Мої друзі та хрещені в різних куточках країни. Не завжди виходить підтримувати зв’язок. Вони більш-менш у безпеці, сподіваюся, так буде й надалі.