До очікуваного призначення Паулу Фонсеки на посаду головного тренера Спортінга готувати команду до матчу Ліги чемпіонів проти Шахтаря буде Тьягу Фернандеш. Він і взяв участь у передматчевій пресконференції.

– Шахтар – це суперник, який, як ми вже знаємо з українських клубів останніх років, робить серйозну ставку на дуже обдарованих, якісних і креативних виконавців. Ми чудово знаємо Шахтар і розуміємо його сильні сторони. Це мобільна, винахідлива команда, яка діє максимально конкретно та націлено на ворота в останній третині поля, де зібрані індивідуально сильні футболісти.

Ми також знаємо, що Шахтар використовує структуру 4-3-3 з високою динамікою. У них тренер із чітко вираженою філософією, який любить виходити в атаку через короткий розіграш від власних воріт. Того короткого часу, який у нас був для тренувального процесу, вистачило, щоб звернути увагу гравців на ці деталі та підготуватися до того, щоб стримати атакувальний потенціал Шахтаря.

Команда повністю готова до хорошої гри. У колективі відчувається велика впевненість, футболісти чудово сприйняли всю тактичну інформацію. Тому я абсолютно переконаний, що у вівторок ми проведемо якісний матч і зможемо нейтралізувати Шахтар.

– Хотіла запитати, чи маєте ви вже чітке підтвердження того, що залишаєтеся на чолі команди лише на цей матч? Хотілося б також зрозуміти, що саме вам сказало керівництво Спортінга після відходу Руя Боржеша на тлі очікування Паулу Фонсеки. І на додачу: чи маєте ви амбіцію одного дня стати головним тренером першої команди Спортінга?
– Відповідаючи на перше запитання: усе відбулося так само, як і минулого разу, коли клубу знадобилася моя допомога, щоб тимчасово очолити команду в статусі виконувача обов'язків. Керівництво зв'язалося зі мною, і ми побудували підготовку до конкретного матчу максимально якісно – так само, як робили це раніше. Ми завжди намагаємося говорити з футболістами відкрито, прямо та щиро, щоб усі ми чітко усвідомлювали рівень відповідальності: у вівторок ми зобов'язані показати сильну гру. На цьому, власне, все, нічого надзвичайного не відбувалося.

Щодо другого запитання – я тут, щоб служити Спортінгу. Я абсолютно щасливий у другій команді, ми виконуємо чудову роботу. Моя амбіція цілком зрозуміла: я хочу бути у Спортінгу, тому що це мій клуб, і сповна повернути йому всю ту довіру та ті ресурси, які він колись у мене вклав. Ні про що інше я навіть не думаю.

– Хотілося б дізнатися, про що вас попросив президент клубу і як ви вважаєте, про що сьогодні попросив би вас ваш батько? (Мануел Фернандеш (1951–2024) є другим бомбардиром в історії лісабонського Спортінга та знаковим капітаном команди – Прим.).
– Президент попросив мене, як я вже говорив трохи раніше, про цілком природні речі, про те, що я зобов'язаний зробити на благо Спортінга. Усі ми знаємо, що у футболі таке трапляється. Найголовніше – розуміти, що тренери та футболісти приходять і йдуть, а клуб залишається назавжди. Перебуваючи тут, ми зобов'язані віддавати максимум заради цієї емблеми, і саме це я маю намір робити весь час, поки працюватиму тут. На цьому все.

Що стосується мого батька, складно сказати напевно, що б він промовив у такий момент. Можливо, сказав би, щоб я скористався цим шансом. Але я чітко відчуваю: він завжди по-справжньому щасливий тоді, коли у Спортінга все добре, незалежно від того, причетний до цього його син чи ні. Він за жодних обставин не поставив би сина вище за інтереси клубу.

– Скажіть, чи вдалося вам, як і всій команді, провести заключну розмову з Руєм Боржешем?
– Так, учора ми абсолютно нормально поспілкувалися як колеги. Він подякував мені за допомогу, яку я надавав йому у Спортінгу, а я подякував йому за спільну роботу та підтримку. Він людина, яка щиро вдячна клубу, і між нами склалися чудові професійні стосунки. Ближче ми познайомилися вже тут, у клубній академії. Більше додати нічого – це була звичайна, спокійна розмова між двома колегами з тренерського цеху.

– З огляду на те, що у вас, по суті, була лише одна повноцінна тренування з командою, чи плануєте ви зберегти попередній план на гру, до якого гравці вже звикли, чи спробуєте одразу накласти свій відбиток? Чи є ймовірність, що в атакувальній фазі команда постане в іншому тактичному поєднанні?
– Найважливіше, щоб самі футболісти почувалися максимально комфортно в межах обраної стратегії та плану на завтрашній матч. Незалежно від конкретики – говоримо ми про тактичну схему, ігрову модель чи концепцію – гравці повинні досконало уявляти, що на них чекає у зустрічі із Шахтарем.

Тренерський штаб, який залишився в клубі, надав мені колосальну допомогу. Колеги чудово знають колектив, особливості гравців у тренувальному процесі та ігрових епізодах і надали мені вичерпну інформацію, завдяки чому ми підготувалися до матчу якнайкраще. Головне для нас – вийти на поле з упевненістю, діяти вільно, творчо та з пристрастю, адже саме це визначає ідентичність Спортінга як клубу та команди. Я переконаний, що футболісти захочуть показати якісний футбол на чудовій арені проти сильного опонента, набрати дев'ять очок – що і є нашою прямою метою, – і впевнено рухатися далі турнірною дистанцією.

– Ви прийшли з другої команди Спортінга, яка лідирує у Другій лізі, і там, безумовно, є чимало футболістів, яким ви довіряєте. Чи зможемо ми завтра побачити когось із цих гравців у заявці на матч і, можливо, безпосередньо на полі?
– В обоймі Спортінга зібрано величезну кількість якісних виконавців. Залежно від поточного відрізка одні можуть виступати за команду Б, інші – залучатися до першої команди. Ми чудово знаємо, що є група гравців, здатних курсувати між обома складами, і завтра хтось із них цілком може отримати ігровий час.

Усім відомо, що Спортінг – один із визнаних лідерів за кількістю талантів у своїй академії та системі підготовки. Тому будь-якої миті кожен із цих вихованців може вийти та зіграти на найвищому рівні – все залежить від конкретної ситуації та контексту. У другій команді вони старанно працюють і готують себе саме до такого виклику, чудово розуміючи, що тут вимоги незрівнянно жорсткіші, ніж у Другій лізі. Сито відбору тут надзвичайно суворе, і закріпитися на цьому рівні непросто.

Завтрашня гра цілком може надати шанс комусь із молодих хлопців, що абсолютно природно для нашого клубу. Вводити до складу молодь, коли ми бачимо її готовність до серйозних матчів, – це фундаментальна клубна традиція Спортінга.

– Тьягу, вам уже відомо, що означає грати в Лондоні за підтримки вболівальників Спортінга. Чого ви очікуєте від цього нового досвіду?
– Підтримка вболівальників завжди мала для нас визначальне значення. Клуб постійно відчуває їхню присутність поруч – і не лише тут, у Лондоні, а й у будь-якій точці планети, куди б ми не вирушали на виїзні матчі. Прихильники Спортінга є по всьому світу. Під час нашого минулого візиту сюди приїхало близько десяти тисяч уболівальників, і я не сумніваюся, що завтра їх знову буде дуже багато.

Відчувати цю впевненість і надійне плече трибун надзвичайно важливо, зокрема й для самих гравців перед завтрашньою зустріччю. Ми повинні перейнятися єдиним творчим і потужним командним духом, щоб усім разом гребти в одному човні та боротися за три очки – це зараз найголовніше. Вболівальники – це взагалі особлива сторінка в історії нашого клубу. Протягом усіх цих років ми звикли до їхньої вірності та підтримки на тлі здобутих чемпіонських титулів і ключових трофеїв. Тому нам критично важливо відчувати, що завтра трибуни знову будуть на нашому боці.

– Ви згадали, що опиняєтеся в такій ситуації не вперше й уже обіймали посаду виконувача обов'язків головного тренера Спортінга. У зв'язку з цим запитання: у чому для вас головні відмінності через вісім років? Що змінилося у професійному плані – чи стали ви іншим фахівцем, чи відчуваєте себе більш підготовленим, та й на особистісному рівні – що змінилося за ці вісім років?
– Минуло вісім років. Цікава схожість полягає в тому, що – збіг це чи ні – саме цього тижня листопада я знову прилітаю до Лондона разом зі Спортінгом. Думаю, зараз я став набагато досвідченішим і дію більш усвідомлено. Я виніс уроки з помилок і багато чого навчився за час самостійної тренерської кар'єри, встигнувши попрацювати в інших клубах.

Я краще готовий до подібних викликів, і це абсолютно природно. Я представляю Спортінг, топклуб, і завжди прагну викладатися на максимум. Тому я повністю готовий до завтрашньої зустрічі та готовий допомагати клубу будь-якої миті, коли це буде потрібно. Для мене та команди це буде надзвичайно важливий матч. Футболісти також це відчувають і сповнені рішучості дати потужну відповідь на полі.

Головна різниця полягає у віці та футбольній зрілості. Не беруся судити, краще це чи ні – мати більше досвіду за плечима, але головне моє бажання полягає в тому, щоб у вівторок Спортінг показав чудовий футбол і досяг потрібного результату. Це найважливіше, незалежно від того, перебуваю на лаві запасних я чи будь-який інший тренер.

– Завтрашній матч – велика подія для Джессі Деррі, який виступає за Спортінг на правах оренди. Як наразі складається його оренда, що йому потрібно зробити, щоб отримувати більше ігрового часу, і чи є в нього шанс вийти на поле завтра?
– Джессі – молодий хлопець із чудовими задатками та високим потенціалом, який ми прекрасно бачимо. Він намагається отримати максимум від того, що перебуває в структурі такого великого клубу, як Спортінг, і обов'язково скористається своїми шансами, коли вони з'являться. Можливо, він поки не отримав стільки ігрової практики, скільки йому хотілося б, однак це футболіст із величезним бажанням учитися та зростати. Він продовжить наполегливо працювати заради свого шансу й напевно зуміє за нього зачепитися.