Півзахисник Полісся Олександр Андрієвський - про матч чемпіонату України проти Динамо (3:1). Обидві команди визнають, що на хід гри збільшило видалення воротаря Полісся вже на п'ятій хвилині.

- Та розчарування трошки було, але через пару хвилин зрозумів, що потрібно грати, іншого виходу немає. І в принципі це те, що ми й робили.

- Ось ці одразу перестановки: ми бачили, як Руслан Ротань зі своїм штабом одразу почав думати, що робити, як вигадувати, вихід Краснічі як третього центрального... Як швидко адаптувалися до цих перебудов?
- Чесно кажучи, реакція просто неймовірна. Те, як нам кожному сказали, як діяти... Я думаю, це всі бачили, як ми рухалися на полі, як перекривали зони в меншості з таким сильним суперником. Чесно, я кайфував. Навіть попри те, що було важко фізично, ще й мені після такої паузи, але це просто топ.

- Ви граєте вдесятьох, але склалося враження, ніби ви тиждень на тренуваннях це награвали. До такого сценарію ж не підготуєшся заздалегідь. Звідки це береться: це імпровізація чи ви реально над цим працюєте?
- Немає імпровізації. Не скажу, що ми багато часу приділяємо на тренуваннях грі в меншості чи більшості. Просто виникла пауза, ми підійшли до тренерського штабу, нам розписали та розповіли, як потрібно діяти, і ми це виконували. Чесно, в Україні в тактичному плані в мене такого ще не було. Ми грали з Оболонню в минулому сезоні в меншості. Вели 1:0 і закінчили 3:0. І зараз повторили, хоча суперник був значно сильнішим, тому це дуже солідно.

- У флеш-інтерв'ю від футболістів часто чуємо: перемогли на емоціях, на самовіддачі. Я вперше чую, щоб гравець наголошував: ми перемогли тактикою. Ти цим захоплюєшся?
- Так, і це не лише від мене, а й від хлопців. Повне задоволення від гри я по-справжньому почав отримувати саме тут, тому це кайф. Хочеться триматися за це, адже колектив зараз класний і склад дуже сильний. Є кому вийти на заміну та підсилити команду. Отримую від цього величезне задоволення.