Головний тренер збірної України Андреа Мальдера розповів про свої головні робочі принципи та джерела мотивації на новій посаді.

– У чому полягає ваш секрет, ваш принцип роботи? Скажімо, є щось особливе, про що знаєте лише ви й що допомагає працювати та рухатися вперед?
– Особисто для мене моїм двигуном завжди була пристрасть. Пристрасть до цієї роботи. Я виріс у світі футболу. Моя родина походить зі світу футболу. Я завжди був вільний у своїх рішеннях, навіть у цьому виборі. Але першим двигуном була пристрасть.

Тому щоразу, коли я відчував щось усередині, це було те, що мене спонукало, за чим я йшов. Іноді все виходило добре, іноді — не дуже, як це часто буває в житті. Але саме ця мотивація дає мені енергію і, можливо, змушує прокидатися на світанку з якоюсь ідеєю. А я завжди тримаю блокнот і ручку на тумбочці та записую. Або спонукає передивитися ще одне відео гри, або, як от ви мене застали, працюючим в офісі.

Тому, якщо мені треба, не знаю, знайти прикметник, що змальовує те, що може бути моїм секретом, який зрештою не є секретом, – це пристрасть до цієї роботи.

– Пристрасть завжди потрібна навіть для того, щоби приготувати каву.
– Абсолютно.

– Без пристрасті нічого не буде.
– Пристрасть. І я б додав ще трохи сильного почуття, трохи любові до того, що ти робиш.

– Вас називали "мозком і тактичним архітектором" команди, що демонструвала сучасний модель гри та вийшла до історичного чвертьфіналу Євро-2020. Як би Ви описали себе сьогодні?
– Ну, по-перше, мені надзвичайно приємно, але мені здається, що тут надто багато гарних слів про мене. Ми були чудовою робочою групою, колективом. Я виконував свою роботу: мав свою роль, робив свій внесок. Але завжди кажу, що головним завжди залишається [головний] тренер.

У той період роботи тренером був Андрій Шевченко, був також Мауро Тасотті, а я виконував свою частину, хоч і не вважаю, що не був таким важливим. Кажу це не для того, щоб применшити свою роль, а тому що в команді є ролі.

В моїй команді так само все починається насамперед з тренера та гравців. Я був аналітиком для багатьох команд. Я працював із тренерами, які, на мою думку, мають великий стратегічний досвід. Вони також були прикладом для інших тренерів. Тому, беззаперечно, з цієї точки зору і я виріс.

Мені це завжди подобалося, але те, чого я навчився за ці роки – на першому місці завжди є футболісти. Завжди. І про це ніколи не можна забувати. Принаймні, у моїй роботі. Я не узагальнюю, бо саме вони головні дієві особи. Саме вони виходять на поле. Саме вони втілюють ідеї тренера в життя. Тому їхня готовність, самовідданість та характеристики є фундаментальними.

Тренер, беззаперечно, дуже важливий. Він вміє максимально розкривати ті характеристики гравців, які відрізняються від команди до команди. Тому порівнювати гру п"ятирічної давнини, навіть якщо деякі гравці входили до її складу команди, було б моєю помилкою, а не помилкою вболівальників.

Надія на те, що, і я сподіваюся, ми зможемо повторити результати цієї команди, безумовно. Порівнювати гру, можливо, з естетичної точки зору ми можемо. Можливо, зможемо виступити краще, а можливо – гірше. Це покаже час.

Але зрозуміло, що кожна команда має своїх гравців, свої особливості, свою душу. І тому, звісно, я намагаюся, як робив тоді, і цього разу ще більше докладати зусиль, бо тепер маю більшу відповідальність і буду намагатися дати те, що можу, – сказав Мальдера в коментарі для ютуб-каналу ТСН.