Буковині не вдалося перевершити себе — вийти у фінал Кубка України. Але в матчі з Динамо ми побачили дуже пристойну команду, яка дасть бій багатьом у наступному сезоні УПЛ. З чого ж, коли і як виник цей безперечний феномен українського футболу? Terrikon.com досліджує це питання...

Буковина — не новачок у вищому українському дивізіоні. Вона була включена до числа обраних вольовим рішенням організаторів першого чемпіонату незалежної України в 1992 році. Протрималася всього два роки — і пішла на рівень нижче. З тих пір її в еліті не бачили. І ось — повернення через 32 роки.

Цей підйом визрівав, можливо, і давно, але реально почався в січні 2024 року, коли головним інвестором клубу став бізнесмен Володимир Дубінський. Бізнес у нього юридичний, але спорт для нього — заняття зовсім не нове. Він займався створенням баскетбольних і волейбольних команд, найвідоміша з яких — баскетбольний Прометей. Щось там зрештою з Прометеєм «не склалося» (Дубінський скаржився на тиск правоохоронних органів), у серпні 2024 року клуб було закрито — але залишилася Буковина.

Дубинському вдалося залучити додаткові інвестиції, що дозволило сформувати команду вже більш серйозного рівня. Але завдання пробитися до УПЛ за один сезон виявилося для неї все-таки не під силу, хоча до групи найсильніших Першої ліги вона все ж таки потрапила (але там програла майже всім). Потрібен був і інший тренер, і інші гравці. А на дворі стояло літо 2025 року.

Спочатку, як зізнається Дубинський, думали не поспішати, взяти на розкачку ще один сезон і залишити на тренерському посту Григорія Чурилова, який якось справлявся з роботою. Але тут хтось згадав про Сергія Шищенка, який у 2016 році починав у Чернівцях тренерську кар’єру. Мовляв, людина не чужа, і начебто якраз йде з Оболоні. Правда, він йшов до Олександрії, але Дубинський зв'язався з ним, зустрівся і енергійними мазками розмалював чернівський проєкт. Шищенко був вражений, переговори з Олександрією згорнув, від Оболоні без конфліктів звільнився — і прийняв нову справу.

Це і сам по собі був підходящий тренер для конкретного завдання, але його додатковим плюсом стало те, що до нього пішли гравці, які знали його і вірили йому. "Я думаю, що ні Дахновський, ні Полепенець, швидше за все, не приїхали б у клуб, якби тут не було Сергія Юрійовича", — впевнений Дубинський. У підсумку, новий тренер зібрав нову команду, яка мала три чудові якості. По-перше, майже всі мали досвід виступів в УПЛ. По-друге, більшість працювала з Шищенком і розуміла, який футбол він з ними розвиватиме. По-третє, вони не надто дорого коштували клубу і не вимагали занадто багато. Ще кілька слів від Дубинського: "Я дуже задоволений трансферною політикою, тому що це були не захмарні гроші, скажімо так. Ми ще раніше домовилися з Сергієм Юрійовичем, що має бути середній рівень зарплати в команді, адже не може бути так, що в одного гравця в два-три рази більша заробітна плата, ніж в іншого".

Шищенко розпочав не надто вдало — з двох нічиїх із рахунком 0:0. Якось не було видно команди з амбіціями на підвищення. Але з 3-го туру почалася зовсім інша історія. Буковина просто перестала втрачати очки, здобуваючи перемогу за перемогою, і лише в 16-му турі зупинилася, зігравши внічию з Інгульцем. На той момент чернівецький клуб лідирував у Першій лізі з величезним відривом і, якщо чесно, вже міг не турбуватися щодо підвищення в класі.

Навесні залишалося просто оформити це офіційно. І Буковина зробила це з великим запасом, за 6 турів до фінішу. Паралельно вона просувалася сіткою Кубка України, вибиваючи клуби УПЛ — Карпати, ЛНЗ — і дійшовши в підсумку до півфіналу. Причому цей півфінал став для неї другим поспіль, чого з клубами Першої ліги ніколи раніше не траплялося.

Втім, на даний момент Буковина за менталітетом — вже зовсім не клуб Першої ліги. Так, суто формально. За гравцями, за грою, за клубною організацією це вже УПЛ. Правда, пристойного стадіону не вистачає, але є сміливий план. Як повідомив Григорій Чурилов, який перекваліфікувався на спортивного директора, інвестори запланували капітальну реконструкцію стадіону в Чернівцях. Новий газон, підігрів, крім того, місцева влада пообіцяла взяти участь у встановленні штучного освітлення. А то незручно і незрозуміло виходить: начебто всі кажуть, що в області до футболу величезний інтерес, на матчі Першої ліги приїжджають люди за десятки кілометрів, а УПЛ вони не побачать.

Але чи буде на що подивитися? Чи не розіб'ють команду Шищенка в УПЛ більш досвідчені суперники? Кубкові матчі з Карпатами та ЛНЗ показують, що грати на рівних Буковина в новому оточенні зможе. Тим більше, що влітку команду, безумовно, ще додатково підсилять. Шищенко, який зазвичай не замовчує недоліки, після більшості матчів цього сезону повторював одне й те саме: "Діями команди задоволений". Дивно було б говорити щось інше в ситуації, коли перемоги слідують одна за одною. Серед того, що особливо йому подобалося, тренер називав компактність, баланс між атакою та обороною, чітке розуміння гравцями своїх завдань, хороший настрій, характер, вміння не розслаблятися та домагатися свого. Така команда приходить в УПЛ.