Новачок "Металіста 1925" Кауан Баптістелла поділився з клубною пресслужбою першими враженнями від переходу до харківського клубу, розповів про підтримку родини, різницю між українським та бразильським футболом.

– Як проходить твоя адаптація, які перші враження від переходу?
– Адаптація проходить дуже добре. Футболісти, тренери та персонал чудово мене прийняли й додають упевненості. Я дуже щасливий, що перейшов до цього клубу та можу рухатися вперед у професії, щоб допомагати команді.

– Як виник варіант з "Металістом 1925" та чому обрав саме цей клуб?
– Коли з'явилася пропозиція від "Металіста 1925", я був дуже щасливий. Поговорив з батьками, зі своїм агентом і зрозумів, що це буде важливий крок для моєї кар'єри, фактично здійснення мрії. Я приїхав до Європи й не маю сумнівів, що це правильний вибір.

– Можливо, ти розпитував когось про клуб?
– Так, коли я приїхав сюди, поговорив з Арі, бо він бразилець. Він допоміг мені познайомитися з футболістами, розповів про структуру клубу, про команду загалом. Говорив лише хороші речі. Зараз ми тут разом, і я хочу подякувати йому за підтримку, бо я тут не сам.

– Що казав батько, адже він теж дотичний до спорту?
– Мій батько дуже мотивував мене приїхати сюди. Він грав у футзал в Італії, виїхав з Бразилії у 19 років і сказав, що для мене це така ж можливість, як колись була для нього. Я дуже прислухаюся до нього, бо він мій кумир. І тепер я тут.

– Загалом твій батько відіграє важливу роль у твоїй кар'єрі?
– Так, він найважливіша людина з того часу, як я почав грати у футбол. Він завжди підтримує мене, незалежно від відстані. Він і моя мама дають мені сили щодня, щоб я міг бути тут і віддавати все найкраще для клубу.

– Ти народився в Італії, маєш італійський паспорт, але виріс у Бразилії?
– Так, я народився в Італії, бо мій батько тоді там грав. Коли мені було чотири роки, ми повернулися до Бразилії, звідки родом моя сім'я. Тож усе дитинство я провів саме там.

– Яка найбільша різниця між українським і бразильським футболом?
– Тут гравці більш зосереджені, інтенсивність вища. Футбол жорсткіший, потрібно швидше приймати рішення, інакше буде складно. Це головна різниця.

– Який чемпіонат був твоїм улюбленим з дитинства? За ким стежив?
– Я завжди мріяв про велике. Хочу грати в Прем'єр-лізі, Ла Лізі або Серії А. Це три чемпіонати, які мене надихають.

– Що знаєш про український футбол, можливо, про бразильців, які тут грали?
– Трохи знаю завдяки знайомим, проти яких грав раніше, які потім перейшли до "Шахтаря". Я стежив за чемпіонатом і бачив, що це сильна ліга.

– Які твої головні якості як гравця?
– Думаю, це завершення атак, хороші передачі, бачення поля, виконання стандартів. Техніка – одна з моїх сильних сторін, і я хочу використовувати її, щоб допомагати команді.

– А якщо говорити про тебе як про особистість?
– Я доброзичлива людина, люблю допомагати іншим. Я дуже сімейний, люблю проводити час із родиною та своєю дівчиною. Для мене важливі щасливі моменти поруч із близькими.

– Те, що тебе називали одним із найбільших талантів "Крузейро", більше мотивувало чи тиснуло?
– Мене завжди мотивувала підтримка "Блакитної нації", вболівальників "Крузейро". Вони давали мені додаткову енергію виходити на поле і показувати максимум. Вважаю, що мені вдалося добре проявити себе в молодіжній команді та гідно представляти клуб.

– Чи готовий ти до тиску та уваги після переходу до Європи?
– Це процес дорослішання, але думаю, що він буде швидким. Я готовий до цього виклику.

– Звернися до вболівальників "Металіста 1925".
– Я віддам усе за цей клуб. Виходитиму на поле і робитиму максимум, щоб ми здобували перемоги й титули. Вперед!