Пресконференція головного тренера Шахтаря Арди Турана напередодні поєдинку Ліги конференцій з Шемроком.

– Протистоятимемо супернику з тренером, який провів у цьому клубі понад 400 ігор. Чемпіонський характер у них у ДНК. Я вже таке казав, коли ми грали з Абердіном. Дуже складно протистояти супернику в цій частині світу, на півночі. Кутові, штрафні, ментальність гри - нас очікує важкий поєдинок. Я також сказав своїм футболістам: ми зустрінемося з чемпіонами, і нам потрібно пам’ятати, як грати проти чемпіонів. Це дуже важливий матч для нас, і завтра на полі діятимемо відповідно.

– Завтра, у разі перемоги, Шахтар може забезпечити собі місце в плейоф. Наскільки важливо для команди поставити крапку в цьому питанні, щоб не відтягувати цей момент до останніх турів?
– Авжеж, це загальний спосіб сприйняття речей, загальна ідея, але наш підхід ґрунтується більше на принципі «гра за грою». Насамперед ми хочемо контролювати гру і здобути результат у цих матчах. А з огляду на майбутнє нам важливіше контролювати гру, а вже потім здобувати очки. Як я вже казав, ми маємо великі мрії щодо Європи. Вірю, що людям, дітям і молоді в Україні потрібні такі мрії в їхньому житті. Тому перемога завтра і збільшення наших шансів фінішувати у вісімці найкращих на цьому етапі Ліги є для нас дуже важливими. Завтрашнє протистояння буде в цьому сенсі дуже значущим.

– Чи була підготовка до матчу іншою, у позитивному сенсі? Адже це вперше, коли ви підходите до єврокубкового поєдинку, маючи сильні результати в УПЛ. Чи є відчуття міцнішої ментальності, якої не було перед зустрічами з Абердіном чи Легією?
– Звісно, перемоги дають гравцям інший рівень упевненості. Але саме ми контролюємо, де перебуваємо і куди рухаємося з точки зору нашої позиції, а для цього нам потрібно мати однакову ментальність і однакову підготовку до всіх матчів. Ми найкраще знаємо, де знаходимось і куди прямуватимемо. І перед такими поєдинками нормально, що медіа, вболівальники та всі інші мають свої думки щодо позиції, ситуації з гравцями, та саме ми знаємо, як поводитися, коли виграємо і коли програємо.

– Чи всі в порядку, у формі та готові до гри? І, можливо, будуть якісь сюрпризи? Знаю, що вам не дуже подобається слово «ротація», але, можливо, будуть якісь сюрпризи у складі?
– Сюрприз для вас чи для мене? Для мене сюрпризів не буде. У мене є 24 чудові гравці. Ми готові до завтрашнього матчу, і я думаю про найкращу одинадцятку проти чемпіонів Ірландії. Адже це чудова команда. І, якщо хочете знати, Ізакі зіграє, якщо для вас це буде сюрпризом. Для мене це не сюрприз. Він – самородок. Можу сказати саме так.

– Оскільки вже зачепили тему музики та української музики. Можливо, ви вже закохалися в українську музику і знаєте якихось артистів або пісню, яка вам подобається?
– Можу сказати лише одне: у нас війна. Ви знаєте, українцям потрібно бути щасливими. Ми зі свого боку намагатимемося цьому сприяти. З іншого боку, музика, театр чи мистецтво загалом – все це може щось дати українцям. І ще одне: мені в Україні подобається все. Ваші люди роблять велику справу, адже війна триває. Вони не зупиняються ні перед чим. Для мене це неймовірно. Це найкраще. І це також дуже гарний приклад для мене. Це чудова риса всіх українців, усієї молоді.

– Якщо говорити про Шемрок, чи можете розповісти про гравців суперника, назвати конкретних футболістів, які викликають найбільше занепокоєння
? – У них є чудовий півзахисник Воттс, дуже агресивний гравець. Також номер два, Гоноган – зазвичай лівий захисник, але інколи може діяти праворуч. Дуже хороший футболіст. Дуже агресивний в єдиноборствах один в один. Гаффні – дуже агресивний футболіст, номер 20. Він дуже досвідчений, має 36 років. Також у них чудовий капітан. І ще номер 10, Берк, має хороші якості. І ми готові до нашого уроку, дуже поважаємо їх. Я вже казав і скажу знову: вони – чемпіони. Якщо вони чемпіони, ми готові грати проти них. Бо ми дуже їх поважаємо. Їхня позиція краща за нашу, тому що ми зараз не є чемпіонами, а вони – є.

– Наразі в Шахтаря залишилося три матчі в Лізі конференцій. Чи є головною метою потрапити до вісімки найкращих, щоб уникнути плейоф наступної зими? І, підходячи до цих поєдинків, ви фактично фаворити, принаймні на думку букмекерів. Чи вважаєте, що зможете потрапити до цієї вісімки?
– Прагнутимемо цього. Але для нас важливіше зростання гравців. Маємо чимало молодих футболістів, і для них це чудовий досвід. Насамперед працюватимемо над цим. По-друге, ми прагнемо дійти до чвертьфіналу. Але, якщо доведеться грати у плейоф, також можемо пройти цей етап, для нас це не проблема. Звісно, хочемо, щоб команда завжди була в найкращому становищі. Якщо не гратимемо плейоф, це буде відмінно для нас. Але ми постараємося. Для мене це найкращий підхід – крок за кроком. Я учень Чоло Сімеоне: крок за кроком, гра за грою. Це дуже важливо.

– Чи можу я запитати вас про складнощі роботи в Україні? З огляду на все, що відбувається. Лише зосереджуючись на футболі.
– Мій друже, я не хочу говорити про негатив. Насамперед хочу сказати «дякую» своїм гравцям. Чому? Ми їхали сюди 16 годин. 16 годин. Так, у нас все чудово організовано. У нас чудовий автобус, чудовий літак. Але ми тут після 16 годин дороги. Для футбольної команди це дуже складно. Сьогодні зробили ранкову розминку, зараз проводимо тренування. Але спеціальні тренування, не наші звичайні, тому що, коли після 16 годин… Це дуже важка поїздка для нас. З іншого боку, ми завжди дивимося на позитив. Де я цього навчився? У цих людей. В українців. Знаєте… коли в Україні лунають вибухи, летять ракети, дрони, люди продовжують жити. Я дуже їх поважаю. Якщо запитаєте, я можу назвати сто негативних моментів, але ми дивимося на позитив. І я хотів би звернутися до всіх світових лідерів, не знаю, Трампа, можливо, Путіна, можливо, Ердогана, можливо, Зеленського. Зараз дітям дуже важко. Дітям доводиться думати про війну. Вони могли б думати про все що завгодно, але не про війну в наш час. Якщо проведете одну ніч у Києві, то не захочеться говорити про футбол. Але ці люди живуть у цих умовах щодня. Я дуже поважаю їх. Я люблю народ України. Люблю своїх гравців. Неважливо, виграють вони чи програють. Я тут заради них. І також я відчуваю, що українці – це моя родина. Ось про що я хотів сказати, бо це для мене дуже емоційно. Добре. Дякую за це запитання.

Підписуйтесь на сторінку terrikon.com в Facebook