Воротар київської Оболоні Назарій Федорівський прокоментував перемогу над Епіцентром (2:1) в 12-у турі УПЛ.

– Оболонь перервала серію з двох поразок поспіль. Як зараз настрій у команді?
– Дякую. Настрій чудовий, тому що після двох поразок було важко психологічно. Ми налаштовувалися на цю гру як на останній бій. Думаю, це було помітно, особливо у другому таймі, коли ми буквально виборювали результат. Добре, що вдалося забити два швидких голи і поставити Епіцентр у незручне становище. Надалі вже довелося більше грати від оборони, хоча були моменти, щоб збільшити перевагу.

– Про ті два швидких голи. Це був акцент тренерського штабу чи, можливо, навіть несподіванка для вас самих?
– Скоріше 50 на 50. Ми планували грати на швидких контратаках, не пресингувати воротаря суперника. І якраз із таких швидких переходів ми й забили обидва м’ячі. Це трохи здивувало суперника, і саме це стало нашим козирем сьогодні.

– Епіцентр - сусід Оболоні в турнірній таблиці. Чи була якась особлива увага до цього поєдинку?
– Звичайно. Ми розуміли, що це дуже важливий матч, бо ми поряд у таблиці, і нам потрібно було відірватися від них. Тим більше, що в попередньому турі ми програли Кудрівці, хоча за грою там скоріше мала бути нічия. Тому, можна сказати, Всесвіт нас почув і віддячив за старання.

– У другому таймі на твої ворота було чимало ударів, ти зробив багато сейвів, але один м’яч таки був пропущений. Прикро через це, чи все ж перемога переважає емоції?
– Звичайно, прикро пропускати після навісу, тим більше, що наш гравець, здається, Сергій Суханов, догравав епізод один в один і просто не встиг за суперником. Той пробив точно в кут, мені під опорну ногу. Але найголовніше – це перемога. Якби ми виграли навіть 5:4, я все одно б тут з посмішкою стояв.

– В другому таймі було дуже багато твоїх сейвів. Встигав їх рахувати?
– Насправді ні. Я був повністю зосереджений на грі, на моментах, на керуванні захистом. Тож рахувати не буду, нехай Sofascore порахує.