Олександр Антоненко: Ми абсолютно всіх поважаємо, але нікого не боїмося

Головний тренер Оболоні Олександр Антоненко прокоментував на післяматчевій пресконференції нічию проти Динамо (2:2) в 5 турі УПЛ.

– Олександре, які емоції після гри? Які коментарі?
– Коментарі, коментарі. У нас позитивні емоції, які можуть бути коментарі. Тільки позитивні коментарі.

– Чи була спеціальна підготовка під Динамо?
– Ми постійно готуємося до суперника, постійно до будь-якого суперника. Ми абсолютно всіх поважаємо, але нікого не боїмося. От з цього і виходить такий результат. Хлопців цілий цикл налаштовували тільки на позитивний результат.

– Ви були на останньому матчі Динамо проти Полісся, що винесли з тієї гри для себе?
- Ми розуміли, що Динамо, скажімо, не так зіграє, як воно грало раніше. Ми це побачили. Минулого туру вони більше віддали Поліссю м’яч і десь володіли простором. Сьогодні ми зробили навпаки. Динамо володіло м’ячем, а ми володіли простором.

– Як ви гадаєте, скільки заб’є Устименко?
– Я не знаю, можу вам сказати, що він дуже багато працює. Можливо, навіть забагато. 24 години взяти і поділити наполовину, то він десь більше половини працює над собою. Дали йому відпочити, значить, правильно зробили, що вийшов на заміну і забив м’яч.

– Яке завдання на сезон?
– Давайте порахуємо у кінці чемпіонату. Нам президент поставив завдання. Сьогодні сказав, що він не відмовляється від своїх слів. Він поставив нам завдання бути в сімці. Будемо намагатися робити все, щоб порадувати нашого президента, наше керівництво.

– Єврокубки?
– Знаєте, що я хочу вам сказати? Зараз українці – це, напевно, найміцніша нація в світі. І у нас грають всі українці. Ми цим пишаємося. І ми хочемо, щоб нашу команду сприймали як народну українську команду.

– Сьогодні обидва форварди забили. Хто буде грати в основі далі?
– Будемо відштовхуватися від суперника, з ким ми будемо грати наступну гру. Ми постійно готуємося до суперника, шукаємо їхні сильні сторони і намагаємося їм не дати спрацювати. Сьогодні в нас виходило десь, тому що моментів в них не було. Команда дуже хороша, чемпіон України, що тут казати, грають збірники різних країн.

– Про епізод з суперечливим фолом на останній хвилині компенсованого часу…
– Я нічого не хочу коментувати, не бачу сенсу. Не нам виправляти помилки суддів так само, як не нам виправляти помилки когось іншого. Так само, як судді не можуть виправляти наші помилки. Він прийняв таке рішення. Як є, так є. Сприймаємо так, як є.

– Ви задоволені грою?
– Я думаю, ні один тренер не може бути задоволеним повністю. Це неправильно буде сказати, що задоволений. Ми пропустили два м’ячі. Те, що характер є в нас – це добре. Але ми пропустили – це помилки. Нам треба їх виправляти. За заліковий бал я згоден з вами, що якщо взяти загальний результат, звичайно, ми задоволені. Грою не можемо бути задоволені. Ми можемо бути задоволені ставлення гравців до матчу.

– Атмосфера на трибунах? Я перше таке бачу за все життя. Це перший раз таке було, коли з ким би не грали, завжди стадіон за Динамо вболівав. А сьогодні? Чия тут заслуга?
Ви знаєте, заслуга гравців. Я думаю, це заслуга. Не думаю, я впевнений, що це заслуга гравців. Я вам чесно скажу, я не чув, я був весь в грі. Я весь постійно в грі. Я не можу, бо мені треба бути з хлопцями, щоб їх розуміти. Я не можу сидіти. Можливо, навіть десь зайве буває. Але я не чув, що… Ну, як не чув? Коли гол забили ми на 90-ій хвилині, звичайно, я це почув. Але протягом матчу я був весь в грі.

– Повний стадіон вплинув на команду?
– Я грав у футбол, я знаю, що таке повні стадіони, коли вболівальники вболівають за тебе або проти тебе. Якщо ти абстрагуєшся і працюєш, тобі тренер сказав працювати, робити якесь тактичне, стратегічне завдання, технічне, можливо, то ти можеш цього не відчути. Але я думаю, що гравці це відчували. Сподіваюся, що ті вболівальники, які сьогодні були, і в нас є дуже багато вболівальників, які зараз зупиняють цього клятого ворога нашого. І сподіваюся, що ми їм зробили позитивний настрій. Зробили все, що могли.

– Ситуація з травмованим воротарем Марченком?
– Ми його підтримуємо. Ми думаємо, що у листопаді місяці ви ще його побачите. Ну, я думаю, у листопаді він буде працювати з нами.