Півзахисник Полісся Олексій Гуцуляк напередодні матчу плейоф Ліги конференцій проти Фіорентини дав розгорнуте інтерв’ю італійському виданню Corriere dello Sport.

- Звідки ви прибули в Реджо-Емілію та який шлях доведеться подолати, щоб повернутися додому?
- Цей місяць є найскладнішим у моїй кар'єрі через постійні переїзди. Наприклад, після матчу з Пакшем наші суперники повернулися додому за 4 години, тоді як нам знадобилося 36, щоб повернутися з Угорщини. Через війну в Україні повітряний простір закритий, тому ми змушені подорожувати лише автобусом або потягом, і це дуже виснажливо.

Ми прибули на матч із Фіорентиною вже стомленими. Це не виправдання, але це показує, наскільки важко українським клубам грати в Європі. Водночас хочу подякувати президенту Полісся Геннадію Буткевичу, який, попри всі труднощі, завжди підтримує команду та робить усе можливе, щоб забезпечити нам найкращі умови. Це дуже цінно, і ми відчуваємо цю важливу підтримку.

- Що означає грати за країну, яка перебуває у стані війни?
- Ми маємо амбітні цілі в Європі, адже хочемо заробляти очки для України в рейтингу УЄФА. Для нас це більше, ніж просто футбол. Наша місія - привернути увагу до війни в Україні та закликати її зупинити, в тому числі завдяки підтримці європейської спільноти. Ми виходимо на поле з прапорами нашої країни, намагаючись нагадати світові про те, що відбувається. Попри обмеження з боку УЄФА, ми використовуємо кожну можливість, щоб підтримати Україну та нагадати Європі про жахливу війну, яку необхідно зупинити.

- Чи займаєтеся ви чимось, окрім футболу?
- Я навчаюся в бізнес-школі та активно граю в падел. Також планую побудувати власні корти. Постійно намагаюся вивчати нові іноземні мови: вільно розмовляю іспанською та англійською, а в планах – французька. Вважаю, що для сучасного футболіста дуже важливо вільно спілкуватися в різних країнах.

- Ви також є батьком.
  - У мене є чудова донька. Ми розлучені з її мамою, але залишилися хорошими друзями та разом виховуємо нашу маленьку принцесу.

- Чи є у вас друзі, які воюють?
- Так, мій друг, колишній гравець Карпат Володимир Сениця, є героїчним воїном. Ми постійно на зв’язку. Я дуже за нього переживаю і пишаюся ним. Інші мої знайомі також воюють у різних підрозділах.

- Чи стежите за Серією А?
- Звісно, я дивлюся кожен матч свого співвітчизника Артема Довбика та вболіваю за його Рому. Зараз мною цікавляться два італійські клуби. Для мене було б великим щастям грати в Серії А.

- Що для вас означає цей досвід у Лізі конференцій?
- Це надзвичайно важливо як для мене особисто, так і для нашого клубу. Вперше ми пройшли кілька раундів у єврокубках, і це вже є історичним досягненням. Грати в Лізі конференцій — це можливість заявити про себе, загартуватися на міжнародному рівні, а також довести, що українські команди, попри все, здатні боротися. Це відповідальність перед уболівальниками та перед країною. Ми граємо не лише для себе, а й для України.

- Що означає мати такого чемпіона, як Андрій Шевченко, що є обличчям українського спорту?
- Шевченко - це не лише легенда футболу, а й символ українського характеру та міжнародного визнання. Він був і залишається обличчям українського спорту, а сьогодні відіграє важливу роль не тільки у футболі, але й у громадському житті. Його авторитет допомагає зробити так, щоб голос України був почутий у світі. Для нас він є прикладом.

- Який меседж ви хочете передати світові через футбол і спорт?
- Через футбол ми хочемо нагадати світові про трагедію, яку переживає наш народ, і водночас показати силу, стійкість і гідність українців. Ми не просимо жалю, ми демонструємо нашу боротьбу та гідність, бажаючи миру та підтримки.

Нагадаємо, що матч Фіорентина - Полісся відбудеться сьогодні, 28 серпня. Початок - о 21:00 за києвським часом. В першому поєдинку житомирський клуб поступився з рахунком - 0:3.