Кубок України в новому форматі надав можливість проявити себе аутсайдерам українського футболу - аматорським клубам і представникам Другої ліги, назви яких не особливо відомі навіть досвідченим уболівальникам. Після закінчення стадії 1/32 фіналу Terrikon.com звертає увагу на п'ятьох учасників турніру, які здійснили найбільш значні прориви...

Локомотив (Київ)

Теоретично, столичний Локомотив - клуб з найбагатшою футбольною історією. Він - спадкоємець заснованого в 1919 Желдора, який в 1920-х роках був одним з найсильніших в Києві, вигравав першість міста і ще в наступному десятилітті брав участь у всесоюзних змаганнях. Потім це все закінчилося, в 1947 році команду розформували, потім вона відродилася як колектив фізкультури (радянський аналог нинішніх аматорів). Але в нинішньому десятилітті почалося повільне відродження, яке привело "залізничників" до Другої ліги чемпіонату України.

У минулому сезоні Локомотив виступив непогано, посів 3-е місце у своїй групі. І все одно, коли жереб вибрав йому в 1/32 фіналу коваливський Колос, здавалося, що це вирок. Виявилося - навпаки, тріумф! Забивши швидкий гол, київський клуб подвоїв перевагу і змусив Колос рятуватися, що вдалося тільки в самому кінці матчу. Далі була серія пенальті, в якій коваливці на хвилі спійманого куражу просто зобов'язані були добити аутсайдера. Але пенальті - завжди лотерея. "Залізничники" били без промаху, а гравці Колоса двічі промазали. Чи то вони розслабилися після чудового порятунку, чи то ще щось, але факт є фактом: представник УПЛ схилив голову перед командою, на яку в цьому протистоянні мало який букмекер порадив би ставити.

Олімпія (Савинці)

Савинці - це село з населенням трохи більше тисячі жителів. Здавалося б - мізер, хоча в порівнянні з Кудрівкою - практично мегаполіс (а Кудрівка зараз грає самі знаєте де). Команда в Савинцях існувала ще в радянські часи, потім зникла, а в 2011 відродилася, причому руку до цього приклала жінка - місцева агробаронеса Тетяна Ситник. Олімпія швидко стала на ноги і з 2016 року почала громити всіх підряд в регіоні, 5 разів поспіль ставши чемпіоном Полтавської області. Зрештою, це набридло, і вона пішла в аматорський чемпіонат, де двічі ставала "бронзовою".

Всі останні роки Олімпія баражує десь на межі виходу до Другої ліги, але поки не зробила цього кроку. Проявити себе вдалося в Кубку України. Розгромивши в кваліфікаційному раунді 4:0 Ніку-СМК з Богодухова, "олімпійці" потрапили на Вiльхiвці - далеко не гpaнда, але все-таки - вже другий рік як професійний клуб Другої ліги. Ситуація не на користь савинців, так вони ще й весь другий тайм грали в меншості. Але зуміли не просто вистояти, а ще й гол у відповідь провели (правда, не без допомоги воротаря Вiльхiвці). Ну, а в серії пенальті професіонали били як найгірші аматори, тричі промазали й заслужено покинули турнір.

Денгофф (Денихівка)

Тут цікавіше клубу (у нього зовсім коротка історія) - родовід села на 1700 жителів, яке цей клуб представляє. Населений пункт і землі навколо свого часу належали відомому польсько-прусському роду Денхоффів, серед яких можна виявити навіть графів Священної Puмської імперії. Назва "Денихівка" звідси і походить, зазнавши фонетичної еволюції, але про Денгоффів місцеві не забули - у всякому разі, згадали, називаючи клуб.

У 1/16 фіналу Денгофф пробився справді дивом. Рахунок основного часу - 2:2, але зрівняли рахунок аматори лише на 4-й компенсованій хвилині. Далі пішла виснажлива для нервів серія пенальті, в якій ніхто не хотів помирати. У сумі команди пробили 24 рази, і тільки один раз невдало. Фатальний фейл зробило Прикарпаття, дуже пристойна команда Першої ліги. Тренер переможців Олексій Змієвський, відійшовши від приємного шоку, зухвало зауважив, що вигравати треба було раніше - тому що моментів його хлопці створили більше.

Агротех (Тишківка)

Мабуть, найгучніша сенсація 1/31 фіналу. Команда з Тишківки Кіровоградської області розібралася (знову-таки по пенальті) з Епіцентром - нехай і новачком, але УПЛ. У цьому матчі Агротех вів, але дозволив фавориту відігратися за 8 хвилин до кінця. "Ех, втратили шанс!" - сумно зітхнули тут вболівальники тишківської команди на стадіоні в Тростянці, де все відбувалося. Але як би не так! У серії пенальті Агротех переміг 7:6 - і на кілька годин став уособленням відомого правила про те, що поле рівне, а м'яч круглий.

Тим часом, Агротех - зовсім не такий вже й безнадійний слабак. Перед нами - чемпіон України серед аматорів 2024 року і володар аматорського Кубка 2025 року. Заснований у 2010 році, він має у своєму складі, наприклад, Олексія Чичикова, який пограв у декількох клубах УПЛ. Після сенсаційного матчу він розкрив деякі секрети: "Останній тиждень майже вся команда була задіяна на зборі кавунів у сільськогосподарській фірмі, яка є спонсором нашого клубу. Не випадково, що ми в другому таймі підсіли фізично, і гості перехопили ініціативу".

Полісся (Ставки)

Хлопці з Житомирської області здобули найбільшу перемогу серед аматорів в 1/32. Вони розгромили київський Ребел - клуб новий, але з професійного футболу, з Другої ліги. Причому тримали гру під своїм контролем від початку і до кінця, як удав, заковтуючи суперника поступово (голи забивали на 25-й, 64-й і 90-й хвилинах). З урахуванням того, що у кваліфікаційному раунді Полісся виграло у київської Легії 4:0, цей клуб має зараз просто казкову різницю забитих і пропущених м'ячів.

Дворазовий чемпіон Житомирської області, дворазовий володар регіонального Кубка представляє Ставки, населення якого, якщо вірити відкритим даним, становить 1170 осіб. Але це село відоме з незапам'ятних часів - з 1415 року, причому серед його жителів завжди було чимало бунтівників, які брали участь у різних народних повстаннях - Семена Палiя, гайдамаків, Коліївщині. Можливо, якісь нащадки цих людей і зараз грають у Поліссі.