Днями УПЛ підбила підсумки визначення найкращого футболіста сезону 2024/25. Лаври цього разу забрав динамівець Владислав Ванат. А в попередньому сезоні - "гірник" Георгій Судаков. А ще перед цим... Та, власне, вся історія призу - боротьба зірок двох гpaндів, у якій поки що мінімальна перевага у Шахтаря. Terrikon.com простежує за цими перипетіями...

Власне, історія визначення найкращого гравця сезону УПЛ починається із заснування самої УПЛ (що логічно). Це сталося у квітні 2008. Раніше найкращий гравець чемпіонату не визначався - існувало лише (і досі існує) звання "Футболіст року в Україні", для отримання якого було навіть не обов'язково грати в першості країни. УПЛ відразу все поставила на зовсім іншу організаційну базу, стала всіляко просувати свій бренд. Ось так і з'явилася нова індивідуальна нагорода.

Відтоді її розіграли 16 разів. І лише тричі вона діставалася не представникам Шахтаря чи Динамо. Традиційне шалене суперництво двох клубів легко перенеслося і в цю сферу. Простежимо ж за ним, ковзаючи по роках і подіях.

Шахтар почав жваво. Причому - що парадоксально - почав із чемпіонату, який цьому начебто не сприяв. Проваливши старт сезону 2008/09, "гірники" вже восени віртуально вручили титул Динамо, а в підсумку відстали на 15 очок. І тим не менш, найкращим гравцем чемпіонату був визнаний Даріо Срна, який переживав казковий період у своїй кар'єрі. На своєму правому фланзі він працював за двох, був абсолютно незнищенним і перетворився на справжнього капітана, який тримає команду в руках і може запалити її в будь-який момент. Він затьмарив навіть Артема Мілевського, якого в ті роки двічі визнавали найкращим футболістом країни за версією видання "Український футбол" (а Срну, до речі - жодного разу).

Даріо продовжував виступати на тому ж рівні й рік потому - і в сезоні 2009/10 теж став найкращим. А в наступному чемпіонаті на зірковий рівень вийшов Вілліан - напевно, найяскравіший представник того бразильського покоління донеччан. Шахтар почав вигравати один чемпіонат за іншим, команда однозначно затьмарила Динамо. Загалом, три перших звання "Гравець сезону в УПЛ" дісталися "гірникам", а Динамо відпочивало.

Далі була інтермедія - у сезоні 2011/12 найкращим визнали Євгена Коноплянку з Дніпра, який перетворився на "другу силу" національного футболу. А ще через рік Шахтар повернувся - конкурентів не виявилося у Генріха Мхітаряна, його тодішнє бомбардирське досягнення (25 голів) досі так нікому і не вдалося перевищити.

Потім лауреатом знову став Коноплянка - і таким чином, до кінця нормальної, невоєнної української історії Шахтар начисто випереджав Динамо за кількістю звань найкращого гравця сезону з рахунком 4:0. Це стало підсумком найбільш плідного періоду в історії донецького клубу, відображенням його повної гегемонії в межах України. Але потім настали зовсім інші часи.

Шахтарю довелося покинути рідне місто, а незабаром - провести внутрішню перебудову, яка вилилася у вихід майже всіх основних бразильців і вічного, як здавалося, головного тренера Мірчі Луческу. Динамо, навпаки, сконцентрувалося і під керівництвом Сергія Реброва увійшло в період "золотої" стабільності. Як результат - три поспіль звання "Найкращий гравець сезону", виграних Андрієм Ярмоленком, на той період - справді топ-гравцем українського футболу з безліччю чеснот, що розвинулися максимально. Причому втретє його визнали найкращим у сезоні 2016/17, коли чемпіоном став уже Шахтар - але Ярмоленко був об'єктивно сильнішим за інших і забив більше за всіх.

Так кияни одним махом звели до мінімуму відставання від Шахтаря в кількості звань найкращого гравця сезону. Так рахунок став 4:3. Але наздогнати опонента кияни не змогли. Потім пішли гойдалки, представники гpaндів, як спеціально, чергували свої перемоги: 2017/18 - Марлос, 2018/19 - Віктор Циганков, 2019/20 - Тайсон, 2020/21 - Віталій Буяльський. За чемпіонськими титулами більш щасливим був Шахтар (3 проти одного в Динамо), але в одному з трьох "золотих" донецьких сезонів настільки був гарний молодий Віктор Циганков, настільки він обіцяв вирости в зірку європейського рівня, що експерти УПЛ не встояли. У підсумку, до початку сумного чемпіонату 2021/22 (і незавершеного сезону) "рахунок за найкращими" став 6:5 на користь Шахтаря.

Війна не змогла зупинити футбол в Україні, і чемпіонати країни повернулися. У першому сезоні після перезапуску УПЛ потік лауреатів розбавив Артем Довбик із "Дніпра-1", щоб одразу ж піти з національного чемпіонату до європейської слави. А минулого сезону найкращим став Георгій Судаков, якого на хвилі його злету ледь не продали за 50 мільйонів євро. Шахтар наростив перевагу над Динамо до 7:5.

Але в нинішньому сезоні Динамо відповіло Ванатом. І тепер різниця в змаганні найкращих у двох великих клубів знову мінімальна - 7:6. До слова, найближчим конкурентом Ваната під час визначення головної зірки УПЛ сезону 2024/25 був знов-таки Судаков - але кепський виступ команди не дав йому змоги досягти успіху вдруге поспіль, як свого часу Даріо Срні (після якого таких прецедентів більше донецький клуб не мав).

Без сумніву, обидва гpaнди продовжать висувати зірок зі своїх лав і так само тісно сперечатися за те, хто їх більше висуне. Тим цікавіше!