За підсумками сезону 2024/25 УПЛ покинули її завсідники - Ворскла і Чорноморець. У Ворскли взагалі був безприкладний цикл - 29 сезонів поспіль. Крім гpaндів, ні в кого такого більше немає. Terrikon.com розбирається, хто залишився в еліті з "довгожителів" і як із цим узагалі справи в історичній ретроспективі...

Отже, ми вже зрозуміли, що єдині клуби, які протрималися в еліті беззмінно, всі 34 сезони, - це Динамо і Шахтар. Щодо них жодних питань ніколи в принципі не виникало. Динамо взагалі до 2013 нижче 2-го місця не опускалося. Потім бувало й гірше, але все одно, 4-е місце - межа падіння киян (у двох сезонах). В історії Шахтаря бачимо лише один провальний випадок (10-те місце в чемпіонаті 1995/96), але жодного разу такого не траплялося, щоб "гірники" боролися за виживання або взагалі наближалися до зони вильоту.

З іншими могло статися що завгодно. Візьмемо, наприклад, Дніпро, що почив у бозі. Цей клуб теж був завсідником ліги й ніколи її не покидав (хоча кілька разів випадав із десятки, не без того). Але у 2017 припинив існування - у підсумку, так і зупинився на позначці "26 сезонів". Або, наприклад, інший потужний колись клуб - Металіст. Здавалося б - багаторазовий призер чемпіонату, навіть "срібло" брав. Але, по-перше, врахуємо вкрай скромні для нього 90-ті та кілька років, проведених у Першій лізі. По-друге, знову ж таки, той чудовий Металіст проіснував лише до 2016. У підсумку - всього 21 сезон на вищому рівні.

На цьому тлі приклад Ворскли виглядає просто безпрецедентним. На початку української історії полтавців образили й до Вищої ліги не включили. Пробиватися нагору довелося протягом 5 років. Нарешті, 1996-го Ворскла зайшла до головної ліги країни - і з ходу посіла там 3-тє місце. Такий фокус повторити більше нікому не вдавалося. Згодом із числа найсильніших Полтава вже не випадала ніколи, ще одного разу взяла "бронзу". І хоча далеко не завжди посідала місце у верхній частині таблиці, місце своє в цій компанії тримала твердо, провівши тут 29 сезонів поспіль.

Можна уявити собі, що відчували вболівальники Ворскли, коли їхня команда, програвши в серії пенальті Кудрівці, позбулася місця серед найсильніших. Місця, яке, здавалося, їм належить за замовчуванням...

Зовсім інша історія з Чорноморцем. Він-то якраз у "вишці" був присутній від самого початку, з 1992-го - по справедливості, за сукупністю колишніх заслуг. І спочатку був, мабуть, "другою силою" українського футболу. Але поступово цей потенціал якось зійшов нанівець, і одесити раптом впали. Видалилися в Першу лігу, швидко повернулися, знову знизилися. Потім начебто ситуація стабілізувалася, але все одно, ще двічі Чорноморець залишав УПЛ. І ось - чергове занурення...

У підсумку, на рахунку Чорноморця - 28 сезонів на найвищому рівні. Але якщо з Ворсклою, віриться, все буде нормально і ми її скоро знову побачимо в УПЛ, то з Чорноморцем такого відчуття чомусь не виникає. Напевно, тому, що триває хаос в одеському футболі, клуб не може знайти стабільне фінансування, та й звідки йому взятися в місті за нинішнього його стану.

Після відходу Ворскли та Чорноморця в УПЛ, окрім Шахтаря і Динамо, залишилося тільки три клуби, які можна вважати довгожителями, які провели тут понад 20 сезонів.

По-перше, це Карпати (28 сезонів). Львівський клуб на вищому рівні тримався впевнено, лише одного разу дозволив собі понизитися - і в середині "нульових" провів два сезони в Першій лізі. Але 2020-го через фінансові проблеми був виключений з УПЛ, знайшов себе в Другій лізі, почав дертися нагору - і ось повернувся. Виглядає тут поки що впевнено, його найближче майбутнє тривоги не викликає.

По-друге, це Зоря (24 сезони). В історії цього клубу був один гpaндіозний провал, який коштував йому 10 років життя. У 1992 луганчан включили до Вищої ліги, але вони, м'яко кажучи, зірок з неба не хапали - і вже в 1996 прослідували до Першої ліги. Деградація продовжилася і там - за два роки ми бачимо Зорю вже у Другій лізі. На деякий час вболівальники, які поважають себе, про неї взагалі забули, а в УПЛ вона знову виринула у 2006. І відтоді - постійно тут, причому куди частіше у верхній частині таблиці, ніж навпаки (три "бронзи" про це свідчать найкраще).

Ну, і по-третє, це Кривбас (24 сезони). Клуб із президентського міста був присутній в елітному дивізіоні постійно, аж до 2013-го, коли через непереборні внутрішні проблеми припинив існування. І навряд чи надумав би відроджуватися, якби за справу не взявся сам Зеленський. У підсумку, Кривбас у найкоротші терміни повернувся в УПЛ, з 2022 року - знову на цьому рівні й залишати його абсолютно не збирається, хоча після сезону 2024/25 з нього пішов весь тренерський склад і намітився легкий розбрід.

Крім перерахованих, понад 20 сезонів в УПЛ провели також запорізький Металург (24), Таврія (23) і Маріуполь у різних варіантах (22). І це все. У підсумку, ліга прийшла до такого складу, коли й 10 сезонів в еліті для її учасника - вже термін. А рівно половина (Полісся, Рух, Колос, ЛНЗ, Епіцентр, Полтава, Металіст-1925, Кудрівка) - і того менше має. Такі зараз українські футбольні реалії. Комусь це, до речі, навіть подобається. Освіжає.