Півзахисник Шахтаря дав велике інтерв'ю виданню Insider, в якому розповів про дитинство та як формувався його характер.

- Я впевнений: те, до чого я прийшов на цьому етапі свого життя – це поєднання кількох факторів. Передовсім, наполеглива праця. З дитинства я знав, що без щоденної роботи над собою неможливо досягти високого рівня у футболі. Уміння віддаватися грі на 100%, працювати над своїми слабкими місцями та не боятися ані викликів, ані поразок – ось що допомогло мені зростати.

Другий фактор – ментальність. Я завжди націлений на розвиток і не зупиняюся на досягнутому. А от коли сам визнаєш себе найкращим – ти вже не ростеш. Розумію, що є багато аспектів, які потрібно вдосконалювати, і саме це мотивує мене працювати ще більше.

Ще один важливий фактор – це виклики, котрі зробили мене сильнішим. Війна, постійні труднощі, потреба адаптуватися до нових умов – усе це допомогло сформувати мій характер. Я зрозумів, що потрібно цінувати кожну мить, кожен матч, бо ніколи не знаєш, що буде завтра.

Запамʼятав вислів на все життя: «Ситий голодного не розуміє». А я завжди голодний до більшого. Зараз, коли озираюся назад, то бачу, що всі труднощі зробили мене сильнішим. Я не боюся викликів, бо знаю, що вже долав непрості ситуації. І якщо мені вдалося пройти той шлях, що вже позаду, то чому б не прямувати далі й не досягати ще більших цілей? -

Коли народжуєшся в небагатій родині, розумієш: ніхто тобі просто так нічого не дасть. Усе потрібно виборювати своєю працею. Одна з найголовніших труднощів у дитинстві – це брак можливостей. Футбол не завжди був доступним.

Екіпірування, поїздки на змагання, навіть хороші бутси – усе це було дорогим задоволенням. Моя сім’я не могла дозволити собі багато чого, тому доводилося пристосовуватися та грати в тому, що було. Бутси з секонд-хенду були на вагу золота. Я навіть пам’ятаю історію, як сховав бампи в секонді серед купи одягу на вагу, щоб на наступний день купити їх дешевше. Пам’ятаю, за 30 грн узяв!