Нещодавно Юрій Вернидуб відзначив своєрідний ювілей - провів 400-й матч на вищому українському рівні в сумарній якості тренера і гравця. Це не унікальне досягнення - але все-таки досить рідкісне, раніше таке змогли зробити тільки шість осіб. Terrikon.com влаштовує огляд цієї гвардії...

400-й матч Вернидуба припав на 20-й тур. Поєдинок 21-го з Лівим Берегом, як ми знаємо, через повітряну тривогу було відкладено невідомо на який термін. Таким чином, в активі тренера залишилося 400 матчів, проведених як гравець і тренер. Як гравець він не так уже й відзначався, хоча на рівні запорізьких Металурга і Торпедо в 90-х роках був помітною фігурою, провівши за них сумарно 102 матчі. Ну, а як тренер він, безумовно - фігура національного масштабу. Головна його заслуга - підйом Зорі, яку Юрій Миколайович витягнув з низів турнірної таблиці в призери, зробивши командою, яку побоювалися навіть гpaнди. Саме при ньому луганчанам дали прізвисько "мужики", і воно було вельми доречним. Їх і зараз ще так називають, хоча підстав для цього, прямо скажемо, вже небагато.

Зведений баланс Вернидуба такий: 102 матчі як гравця, 298 - як тренера. Поки що він - сьомий у рейтингу тренерів-гравців. До кінця сезону точно стане шостим - обжене Олександра Чижевського, показник якого - 407 (400+7). Як бачимо, тренерська складова в сумі Чижевського мізерна, з цією роботою у нього не склалося, він нею не займається на вищому рівні. Далі піднятися Вернидубу буде складніше, але все ж таки у нього - всі шанси ще через сезон обігнати Василя Сачка з 426 матчами у вищому дивізіоні (260 як гравця + 166 як тренера). Чутки про те, що Вернидуб хоче покинути Кривбас цього літа, сам тренер рішуче спростував, тож він продовжить набирати бали в розглянутому нами рейтингу.

Поки рядком нижче за Сачка і двома рядками вище за Вернидуба стоїть Руслан Костишин - 424 матчі (359+65). Його щойно повернув Колос, тож дуже скоро Руслан Володимирович підніметься на четверту позицію, відтіснивши Сачка. Далі - повний туман. За нинішнього рівня Колос може цілком вилетіти з УПЛ, і тоді Костишин у залік нашого рейтингу нічого отримувати, ясна річ, не зможе (та й узагалі, ковалівці начебто збираються запрошувати Патріка ван Леувена). Загалом, хто його знає, хто над ким стоятиме в цій щільній групі до літа 2026 року, але, найімовірніше, місця з четвертого по сьоме розподілятимуться в такому порядку: Костишин (все-таки віриться, що Колос врятують від пониження), Вернидуб, Сачко, Чижевський (якого, втім, можуть обігнати ще двоє, про них - наприкінці).

Ну, а тепер подивимося на трійку найкращих. Тут - одні легенди. Ну, практично...

На третьому місці - Руслан Ротань. Знаменитий у минулому футболіст виріс в одного з найкращих, якщо взагалі не найкращого тренера України на даний момент. Свого часу він грав у Дніпрі й трохи - в київському Динамо, регулярно викликався до збірної (провів за неї рівно 100 матчів). Визнавався найкращим футболістом країни (у 2016). До кінця кар'єри (2018) на його рахунку було 375 матчів у чемпіонаті України. Далі почалося тренерство: спочатку Руслан Петрович пішов асистентом у донецький Олімпік, потім прийняв молодіжну збірну, у якій і проявив себе у всьому блиску, вивівши до півфіналу Євро-2023. На хвилі цього успіху прийняв пропозицію Олександрії, з якої зробив одну з найкращих команд країни. У нього вже - 68 матчів на чолі цього цікавого колективу, а в сумі виходить 443 (375 в якості гравця і 68 - в якості тренера). Майбутнє його абсолютно безхмарне - звільняти з Олександрії його точно ніхто не збирається, а якщо кудись звідси він і піде в межах УПЛ, то точно не на пониження. Тобто, в розглянутий рейтинг продовжить набирати бали.

Інша історія - у другого в списку Володимира Шарана. Його зведений баланс - 471 матч (206+265). Прекрасний футболіст, він відзначився в Динамо, Дніпрі, Карпатах і олександрійській Поліграфтехніці. Зробив цілком успішну, в усякому разі - помітну тренерську кар'єру, домігшись найбільших успіхів в Олександрії ("бронза" у 2019 як найвище досягнення і своє особисте, і клубу). Після звільнення у 2023 з Миная сидить без роботи, хоча періодично його прізвище спливає серед кандидатів, коли когось із його колег десь звільняють. Але поки що кар'єра Шарана поставлена на паузу. Донедавна був лідером за кількістю матчів у чемпіонаті України як гравець/тренер, але нещодавно цю позицію втратив.

Обігнав його легендарний воротар Динамо і збірної України, напевно, найкращий в історії національного футболу Олександр Шовковський. Як гравець він провів у вищому дивізіоні 426 матчів у період 1994-2017. Як тренер приступив до самостійної роботи в рідному клубі з середини минулого сезону - і поки що все у нього виходить, досить твердою рукою веде Динамо до чемпіонства. На даний момент, у нього - 49 матчів на чолі "біло-блакитних", тобто, за нашою системою - 475 (426+49). Лідерству Шовковського найближчим часом нічого не загрожує.

Ну, і на завершення - про двох чинних тренерів, які впритул підступилися до позначки "400". Це Сергій Шищенко - 389 (363+26) та Юрій Максимов - 380 (166+214). Майбутнє обох прогнозувати важко, їхні команди (Оболонь та Ворскла) балансують на межі пониження, всяке з ними може трапитися після закінчення сезону. Але поки обидва - на шляху до заповітного рубежу.