Збірна України зазнала розгромної поразки від Іспанії в стартовому матчі ЧС-2006 – 0:4.

БЛІЦКРИГ АРАГОНЕСА

У таку спеку на цьому чемпіонаті ще не грали – монітори на трибунах показують +33, а поле перетворюється на киплячий котел – майже сорок! Не дивно, що команди (до речі, при пристойних порожніх місцях на трибунах, на одній з яких сидить Франц Беккенбауер) починають дуже економно, намагаючись контролювати м’яч у неквапливому темпі, використовуючи довгі передачі. Дуже скоро стають зрозумілі і ролі – Україна з висунутою вперед єдиною атакувальною одиницею у вигляді Шевченка грає другим номером, сподіваючись на гострі контратаки та навіси з флангів.

Звичайно, можна з натяжкою назвати гольовим момент підключення Назаренка в атаку і згадати доволі спірний офсайд у Шевченка, після якого він міг виходити сам на сам із Касільясом. Але те, що сталося у другі десять хвилин тайму, перевернуло все до гори ногами і фактично вирішило долю матчу: іспанці реалізували два моменти з двох...

Чемпіонат світу 2006: календар, результати, таблиці

Спочатку Хабі Алонсо після кутового випереджає Єзерського – і Шовковський безсилий. А потім Русол грубо збиває суперника прямо в 18 метрах від воріт. Удар Вільї, рикошет від голови Русола, що дезорієнтував Шовковського – і 2:0 на 17-й хвилині! Хто б міг подумати? Як тепер поведе себе команда Блохіна і що придумає сам тренер?

Його план – півзахисники завантажують м’яч у штрафний майданчик, де Шевченко змушений боротися з кількома захисниками – не працює абсолютно. Примітивний варіант... А іспанці продовжують грати у свій фірмовий, якщо хочете – спартаківський футбол: стіночки, короткий пас, багато індивідуальної роботи з м’ячем. Любо-дорого подивитися!

Переключаю монітор на статистику – на 30-й хвилині іспанці завдали вісім ударів у площину воріт, українці – один, господарі подали три кутових, гості – жодного, а володіння м’ячем – 57% на 43%. Перевага вражаюча. Українці не поступаються хіба що у боротьбі – у бійцівських якостях команді не відмовиш.

ВАРІАНТИ БЛОХІНА

Не клеїться гра у Шевченка – в одному з моментів Андрій чудово відкривається, отримує передачу, але при спробі обіграти суперника спотикається. Зовсім непомітний Воронін. Часом ловлю себе на думці, що сиджу в португальському Фару, де збірна Росії на Євро-2004 виглядала проти Іспанії так само безпорадно. Так само блукав в офсайдах Буликін, як зараз Воронін та Шевченко. І так само величезною була перевага суперника у техніці та швидкості роботи з м’ячем.

Загалом, за п’ятнадцять хвилин перерви тренеру українців потрібно або кардинально щось змінювати (наприклад, випустити гравця, який хоч якось зупинить нескінченні навіси), або... просто змиритися з результатом. Здається, обрано варіант А: важливо зберегти обличчя і прийнятну різницю в рахунку.

РОЗГРОМ

На жаль, це не спрацьовує. Початок другого тайму доводить українську трибуну до передінфарктного стану – не встиг диктор оголосити про заміни (на поле вийшли дніпропетровець Шелаєв та Воробей із Шахтаря), як іспанці проводять третій гол. Справедливості заради варто визнати, що Бузакка в цьому епізоді прийняв щонайменше спірне рішення.

Читайте також – Віктор Прокопенко: Зараз у душі порожнеча

А було так – Русол, очевидно, при спробі створити штучний офсайд різко висувається вперед, і в його зону йде передача на Фернандо Торреса. Іспанця, який мчить на побачення з Шовковським, переслідує Ващук і, як здається з трибуни, в русі трохи притримує суперника за футболку. Торрес все ж входить у штрафний, б’є прямо в Шовковського, після чого Бузакка показує – пенальті! Ващук довго сперечається (епізод вже «заіграний»!), але врешті-решт йде у роздягальню. Вілья точний – 3:0.

Але й це ще не все: незабаром Іспанія забиває знову, але гол не зарахований через порушення правил проти Тимощука. Іспанці починають грати у цирковому стилі – передачі п’ятою, жонглювання. Але неминуче відбувається – після блискучої багатоходівки Фернандо Торрес забиває четвертий м’яч, доставляючи справжнє задоволення поціновувачам футболу. На даний момент команда Луїса Арагонеса (Атлетіко якого у 1986-му у фіналі Кубка кубків програло київському Динамо Олега Блохіна) демонструє найвидовищніший футбол на цьому чемпіонаті.

А Україна – найслабший. Команда, маючи у складі такого Гравця, як Шевченко, просто не знає, як його використовувати, змушуючи свою зірку, немов футбольного чорнороба, боротися в штрафному на нескінченних непідготовлених навісах!

Сергій Єгоров, Радянський спорт, №86 від 15.06.2006

Чемпіонат Світу 2006

Іспанія - Україна 4:0 (2:0)
Голи: Хабі Алонсо, 13 (1:0); Вілья, 17 (2:0); Вілья, 48 (пенальті) (3:0); Фернандо Торрес, 81 (4:0)

Іспанія: Касільяс; Пернія; Пуйоль; Рамос С.; Пабло Iбан'єс; Хабі Алонсо (Альбельда, 55); Сенна; Хаві; Вілья (Рауль, 55); Гарсія Л. (Фабрегас, 77); Фернандо Торрес
Запасні: Каньїсарес; Рейна П.; Антонiо Лопес; Марчена; Сальгадо; Хуаніто; Iн'єста; Хосе Антонiо Рейес; Хоакін

Україна: Шовковський; Ващук (до 47); Єзерський; Несмачний; Русол; Тимощук; Гусєв О. (Воробей, 46); Гусін (Шелаев, 46); Ротань (Ребров, 64); Воронін; Шевченко
Запасні: Пятов; Шуст; Свідерський; Чигринський; Яценко; Калиниченко; Назаренко; Бєлік; Мілевський А.
Попередження: Русол 17; Єзерський 53
Вилучення: Ващук 47'