Цього сезону Ліга чемпіонів розігрується по-новому. Зокрема, учасників стало більше. Це стало приводом для багатьох говорити про те, що турнір девальвується, що склад його став слабшим тощо. Але чи так це? Terrikon.com розбирається в ситуації...

Для початку, давайте зрозуміємо, звідки Ліга чемпіонів узяла чотири додаткові команди, що дозволили збільшити число учасників основної/групової стадії з 32 до 36. За новим регламентом, 27 місць отримали тут представники 10 найкращих за класифікацією УЄФА асоціацій - відповідно до зайнятих місць у національних чемпіонатах. У старій схемі таких команд було 25, і вони представляли 12 асоціацій. Плюс автоматично - переможець попередньої Ліги Європи (якщо він не домагався цього права відповідно до зайнятого в чемпіонаті місця). Минулого сезону таким чином потрапила до Ліги чемпіонів Севілья, яка в Ла Лізі фінішувала лише 11-ю. Цього сезону, навпаки, Аталанта потрапила в основний турнір не як переможець Ліги Європи, а як четверта команда Серії А.

Таким чином, бачимо, що базовий пул команд, хоч і збільшився чисельно, але якісно гіршим не став, бо репрезентує однаково лише найкращі ліги Європи. Причому їх стало навіть менше - (було 12, стало 10). Тому шукати тут привід для розмов про "девальвацію" Ліги чемпіонів було б, м'яко кажучи, дивно.

Йдемо далі і дивимося, звідки беруться інші. У старій схемі все було просто: до 26 команд, узятих із найкращих 12 ліг, додавалися 6 переможців кваліфікації. У новому форматі все трохи хитріше.

Як ми вже сказали, з 10 топ-чемпіонатів безпосередньо в основну стадію ЛЧ проходять 27 клубів. Усього ж там - 36. Звідки беруться ще 9? Семеро - з кваліфікації. І ще двоє - бонусом за особистими показниками. Одна - з найкращим командним коефіцієнтом з асоціацій 7-10 у рейтингу УЄФА, і ще одна - з найкращим коефіцієнтом з інших асоціацій. Першою командою, у підсумку, виявилася Бенфіка, другою - Шахтар. Обидві - завсідники Ліги чемпіонів. Значить, і тут ніякого зниження якості ми не спостерігаємо.

Залишається покопатися в складі переможців кваліфікації. І тут, за бажання, можна придумати "пред'яву". Але зводиться вона, по суті, до однієї-єдиної команди. У колишній схемі з кваліфікації виходило 2 команди "шляхом ліг" і 4 - "шляхом чемпіонів". У нинішній - "шляхом ліг" знову-таки 2, а "шляхом чемпіонів" - уже 5. Тут-то і криється заковика.

Річ у тім, що "шлях ліг" традиційно сильніший, там - команди, які посіли високі місця в престижних чемпіонатах, але не відібралися за основною квотою. У підсумку звідти до групового турніру попередніх, наприклад, трьох сезонів виходили такі цілком рейтингові клуби, як ПСВ і Брага (2023/24), Бенфіка і Рейнджерс (2022/23), Шахтар і Бенфіка (2021/22).

"Шлях чемпіонів", незважаючи на гучну назву, - компанія демократичніша, тобто - різношерстіша, тобто - слабкіша. Звідси найчастіше в груповий турнір і потрапляли "хлопчики для биття". Знову-таки, перегорнувши протоколи останніх трьох сезонів, ми зустрінемо в їхніх лавах ось кого: Янг Бойз, Антверпен, Копенгаген, Галатасарай (2023/24), Вікторія, Динамо З, Маккабі Х, Копенгаген (2022/23), Зальцбург, Янг Бойз, Мальме, Шериф (2022/21). Як правило, проривів від цих команд на груповій стадії не було, а ось провалів - скільки завгодно. Можна згадати нуль очок і різницю "мінус 19" від Вікторії в сезоні 2022/23. Або всього один забитий гол Мальме в сезоні 2021/21.

Цього разу "шляхом чемпіонів" в основну стадію пройшли Янг Бойз, Динамо З, Слован, Црвена Звезда і Спарта. Компанія не найбільш вражаюча, прямо скажемо, а Слован - і зовсім абсолютний новачок. Але чим вона якісно відрізняється від того, що ми спостерігали в попередні роки? Та нічим. Приблизно той самий середній європейський клас, здатний в окремі дні поступитися з розгромним рахунком будь-якому представнику топ-чемпіонатів. А в кращі - здатний на сенсацію, що завжди оживляє перебіг турніру. Ось, наприклад, Спарта взяла та й розгромила 3:0 у першому турі нинішньої ЛЧ Зальцбург, чесноти якого нам відомі не з чуток.

Щоправда, заради справедливості скажемо, що більшість вихідців зі "шляху чемпіонів" безнадійно продули: Янг Бойз - Астон Віллі (0:3), Слован - Селтіку (1:5). Але осібно, звісно, стоїть історичні 9:2 у матчі Боруссія - Црвена Звезда, перший матч Ліги чемпіонів, у якому один з учасників зміг забити 9 голів. Ось він-то і став підставою говорити про "девальвацію" турніру і посипати попелом гарячі голови...

Насправді, як бачимо, нічого радикально нового в плані складу з Лігою чемпіонів не сталося. Додавання одного аутсайдера цілком компенсувалося бонусами для топ-четвірки - можливістю для двох асоціацій, найкращих за підсумками попереднього сезону ЛЧ, заявляти по п'ятій команді свого чемпіонату (в нинішньому сезоні цим правом скористалися Німеччина та Італія, заявивши Боруссію Д і Болонью). Тож, навпаки, замість макро-послаблення бачимо мікро-посилення.

Висновок простий: нова формула не зробила Лігу чемпіонів слабшою. А деякі розгроми, які можуть навести на думку про девальвацію, не виглядають чимось унікальним, якщо вивчити історію Ліги, що ми нещодавно робили. Розгроми такі були завжди, і дивні учасники в груповий турнір потрапляли кожного сезону. Було б дивно, якби цього не траплялося.