Інше Динамо: про літню трансферну кампанію киян
Динамо провело дуже цікавий трансферний сезон. Начебто й трохи новачків - але більшість куплено конкретно, а не абстрактно, як бувало раніше, коли клуб загрібав натовп гравців, яких переважно потім розсіював по орендах. Цього разу все економно, але ефективно – принаймні так поки здається. Terrikon.com аналізує закупівельну кампанію киян, яка, безсумнівно, підсилила команду...
Спочатку – про два сумнівні придбання. Одне – взагалі сумнівне. Це центральний захисник, колумбієць Браян Себальос. Дивна вийшла історія. Купували, за заявкою Олександра Шовковського, високого потужного захисника, і в джерелах його зрост значився 189 сантиметрів, а коли приїхав - виявилося, всього 183. Скаути-новачки Євген Хачеріді та Артем Кравець, які займалися переглядом, не могли цього ніяк пояснити. До того ж, гравець виявився нервовим, надто агресивним, схильним до перебору карток. Загалом, Себальоса взяли про всяк випадок у бразильської Форталези в піврічну оренду, і він міцно засів на лаві.
Другий трансфер не такий провальний, хоча абсолютно неясно, як він спрацює. Це 18-річний грузин Олександр Пейкрішвілі, центральний півзахисник/опорник. Його брали явно 'на виріст' - і поки що обкатують у молодіжній команді. У себе на батьківщині він дуже високо котирується, є капітаном юнацької збірної. Як виявить себе в Києві, поки що говорити зарано.
Ось два трансфери, які поки що ніяк не позначаться на стані команди. Переходимо до тих, які позначаться.
Почнемо з Максима Брагару. Цей 21-річний футболіст став сенсацією минулого сезону, у Чорноморці був головною зіркою, граючи... Дуже складно конкретизувати його позицію. Лівий фланг – ось усе, що можна сказати з певністю. Міг грати захисника, міг – півзахисника, легко закривав усю брівку, часто опинявся попереду, вміло асистував. І був невтомний, за швидкісними ривками показавши просто приголомшливу статистику (увійшов до топ-50 гравців світу не старше 23 років за цим показником). З'являвся і правому фланзі - загалом, був дико універсальним.
Transermarkt визначає його як лівого вінгера. Саме так його використовує Шовковський. Щоправда, виключно як гравця ротації – випускав у 7 матчах на заміну, а більше – ніяк. У 5 випадках він виходив замість Владислава Кабаєва на лівому фланзі. В 'основі' місця Брагару поки що не знаходиться, але свою справу він уже зробив - відчувши конкуренцію. Кабаєв різко додав і навіть потрапив до збірної. З огляду на багатосторонність Брагару можна не сумніватися: своє місце в Динамо він рано чи пізно знайде. У перспективі вони з Назаром Волошиним складуть чудову пару вінгерів (причому ще питання, хто на якому фланзі гратиме).Інший перспективний гравець - 22-річний центральний захисник Валентин Рубчинський, взятий із Дніпра-1, де він грав багато та яскраво. У Динамо йому поки що ходу не дають, дозволили зіграти лише в одному матчі, але й в оренду не віддали, хоча начебто їм дуже цікавилися Карпати. Шовковський чітко заявив: ніхто нікуди не йде, Динамо на Рубчинського розраховує. Довіра такого тренера - гарантія більш-менш світлого майбутнього.
Ну, і зараз ми переходимо до двох трансферів, які різко посилюють Динамо без жодних 'якби' і 'коли-небудь' - прямо тут і зараз.
Одного ми вже побачили - вихованець Шахтаря Олександр Пихаленок, який прийшов з Дніпра-1. Він взяв участь у всіх дев'яти матчах 'Динамо' нового сезону. У шести вже виходив у старті. Забив три голи, зробив один асист. Дебютант демонструє таку статистику та таку гру, ніби в команді народився, навчався та виріс. Він легко знайшов своє місце і поступатися його якось не особливо збирається.
Коли цей трансфер оформлявся, припускали, що Пихаленок стане заміною Миколі Шапаренку, якого, мовляв, продадуть до кінця літа. У результаті нікуди Шапаренко не пішов. Але навіть якби це й сталося, заміною йому Пихаленок не став би. Це гравці різного профілю, і улюблені зони різні. Та й манера: Шапаренко виконує набагато більше чорнової роботи та значно активніше у пресингу. У результаті вийшло, що Пихаленок витісняє зі складу Віталія Буяльського - капітана і другого за результативністю гравця команди. Це парадоксально, але це є факт.
У будь-якому випадку, Пихаленок – для Динамо удача, що відбулася. В особі Владислава Ваната він може отримати версію Артема Довбика часів Дніпра-1 – коли Пихаленок й паси своєчасні на свого центрфорварда чудово віддавав, й скидки під удар від нього своєчасно отримував. Тут перспективи гpaндіозні.
А зовсім нещодавно Динамо оформило трансфер панамського форварда Едуардо Герреро. Цей 24-річний хлопець чудово почувається в УПЛ, вирізняється своїм неповторним стилем і дуже задоволений таким поворотом у своїй долі. У Динамо він, судячи з усієї наявної інформації, зароблятиме більше і, що важливо - регулярно. Інша річ, що тут, на відміну від Зорі, він отримає конкуренцію – до такого він в Україні не звик. Але ігровий час в нього, напевно, буде. Киянам доведеться боротися на два фронти, і зусиль одного Ваната навряд чи буде достатньо - молодий Матвій Пономаренко навряд чи готовий до постійної роботи на дорослому рівні.
Герреро майже напевно зробить склад Динамо якіснішим - якщо раптом не почне дурити, характер у нього той ще. Але під керівництвом Шовковського особливо не забалуєш, то все має бути нормально.
Що треба сказати, підводячи межу? Динамо після трансферного літа стало однозначно сильнішим. Не втративши нікого з важливих гравців, воно набуло важливих посилень і готове до боротьби, як ніколи в останні сезони. Із чим можна привітати і його, і всіх нас – грамотно проведена кампанія гарантує цікавий сезон.