Полісся - Олімпія: Фактор Усика
Перший млинець вийшов гливким. Це все досвід, який знадобиться у майбутньому. Поразка, яка зробить сильнішими… Можна написати багато подібної лірики з приводу вильоту Полісся з єврокубків. Та від цього не менш прикро, що Україна втратила ще одного представника на міжнародній арені у новому сезоні. Памʼятаємо, що Дніпро-1 вибув так і не стартувавши. Хейтери тоді вже мали всі підстави писати - Дніпро мінус один. По факту на початок серпня вже мінус два українські клуби. На жаль. Та житомирську команду є за що похвалити, позитивних моментів на полі та й в атмосфері на матчі в Глівіце вистачало. Про це у репортажі журналістки Terrikon.com Елли Іванюкович.
Підготовка Полісся до домашнього поєдинку другого кваліфікаційного раунду Ліги Конференцій проти Олімпії була плідною в усіх аспектах. Повернувшись зі Словенії, житомирська команда більшість часу до матчу-відповіді базувалась у Варшаві, де проводила поглиблений аналіз невдалої гри. Попрацював тренерський штаб і над моральним станом команди. Напередоні гри в цьому запевнив Імад Ашур. А на арені, де мала відбутися повторна зустріч суперників, тим часом кипіла робота по організації гри. Кілька днів і стадіон було не впізнати. Ознаки, що це все ж домашня арена польського Пяста слід було постаратись відшукати. Брендування кольорами та емблемами житомирського клубу чітко давало зрозуміти, хто тут господар. Принаймні, на матч. Звісно, всі сподівались, що таки на більше.
Український прапор і гасло клубу «Сила в зграї» - перше, що побачили футболісти Полісся, коли виходили на передматчеву розминку. А на фоні музики, яка грала на стадіоні, могли чути звуки сирени!!! У Польші!! Звуки сирени!! Це ж треба, що саме цього дня вона звучить у Польші в пам’ять про Варшавське повстання. Чесно, в цей момент по шкірі пройшов легкий холодок.
На передматчеву інспекцію поля разом із командою вийшов титулований український боксер. Ой, перепрошую, нападник Полісся Олександр Усик. Всі в клубних урочистих костюмах. Усик ще й у бежевому пальто. Дуже солідно. До речі, гравці Олімпії ще з передматчевого тренування з певним острахом споглядали на Олександра. Можливо, і цього ефекту також намагалися досягти в українському клубі. Ну а головна ж ціль присутності Усика на грі, на нашу думку - підтримка, мотивація і, звісно, натхнення команди.
Спрацювало все в комплексі. І заряд від Усика і ротація складу від Імада Ашура. Навіть не всі на стадіоні встигли зрозуміти, що рахунок відкрито. Полісся відіграло один гол вже на першій хвилині. Ейфорія українських фанів, а їх зібралось на матчі близько двох з половиною тисяч, була максимальною. На гру прибули і вболівальники з Житомира, й українці, що нині мешкають у Польщі. Тож, підтримку у Глівіце житомиряни мали хорошу.
Такий початок давав надію на вдале продовження і, звісно, переможний підсумок. Та пропустили так само швидко, як і забили - резюмував після гри капітан вовків Сергій Чоботенко.
Знову «включався у гру Усик». Олександр гучно співав Червону руту і закликав вболівальників зробити імпровізований хор. Вийшло. Співали навіть усі ВІПи. Фани підхопили.
Та от своя пісня у команди не виходила. Підопічні Імада Ашура створювали моменти, влучали в стійку, а забити так і не могли. А от барабани та незмовкаючі вигуки фанів з трибуни Олімпії виявились більш результативними. Словенці знову забили вдруге. Хоч більш доречно буде сказати- Полісся пропустило курйозний та прикрий гол…
Фінальний свисток. Команда дякує українському сектору, президент клубу Геннадій Буткевич попри результат аплодує команді. Розпач і сум. Та необхідність констатувати - дебютний єврокубковий сезон Полісся завершено.
Біля роздягальні обурений Усик. Боксер був дуже незадоволений сербськими арбітрами. Судді точно це відчули і дуже швидко зникли у своїй кімнаті.
А Олімпія повезла додому не тільки перемогу та перепустку у наступний раунд Ліги Конференцій, а ще й футболку Усика з автографом. Найсміливішим виявився голкіпер словенців. Саме він підійшов до боксера і попросив про обмін футболками і фото на згадку. Наш чемпіон не відмовив.
Тож, Усик був головною зіркою в делегації українців цього вечора. А команда пообіцяла реабілітуватися. У майбутньому. Будемо чекати. Дуже скоро зможемо побачити амбіції Полісся в УПЛ.
А поки курс на Житомир. Дуже символічно - перша пісня, що прозвучала в клубному автобусі під час відʼїзду зі стадіону - Я їду додому Океану Ельзи.
