Нестримні-2024: США везуть до Парижа найсильнішу баскетбольну збірну в історії

Пролог

«Серби мають Йокіча, Канада - Шая з Марреєм, Франція - Вембу. А хто у Штатів – старі скиглики з 40-річним дідом на чолі»? (с)

I have a Dream

Баскетбольний турнір – вершина ігрових олімпійських видів спорту, яка з величезним відривом випереджає футбол, волейбол, теніс. Майже як хокей на Білій Олімпіаді. Цей феномен пов'язаний, у тому числі, і з найбільш розкрученим брендом ОІ – Dream Team. У далекому 92-му зібралися якось Меджік Джонсон, Майкл Джордан і Ларрі Берд, викинули зі складу ненависного Айзею Томаса, і поїхали робити страшні речі з Бразилією, Іспанією, Литвою та іншими баскетбольними (начебто) націями. Мінімальна різниця тоді склала 33 очки (хорвати). Максимальна – 68 (Ангола).

Шлях до Спокути

З того часу минуло 32 роки, а перший Dream Team все ще розбурхує уми. Перевершити його американцям в жодному з наступних скликань (навіть у 1996-му) не вдалося.

Зате вдалося неодноразово отримати м'ячем по зухвалому носу. Вже на Олімпіаді-2000 у Сіднеї, яку пам'ятають, за великим рахунком, завдяки данку Вінса Картера через тіло нещасного Фредеріка Вейса...

... у Команди Мрії почалися справжні труднощі. Ясікявічус у півфіналі програв лише 2 очки, у фіналі кров попила Франція з Рігодо.

А 2002-го загриміло – поразка команди Джорджа Карла від югів у чвертьфіналі ЧС, та ще й від гасолє-іспанців у матчі за 5 місце.

У 2004-му на ОІ прапор підхопив Ларрі Браун, надпотужну команду якого збив у півфіналі Ману Джинобілі.

У 2006-му приниження продовжувалися. Майк Кшишевський та молодий ЛеБрон (Джеймс – вже другий турнір поспіль) у півфіналі ЧС були розтоптані Софоклісом Шортсанідісом.

До чого цей довгий екскурс? До того, що після таких немислимих провалів майстри створення брендів народили у 2008 році Redeem Team. Команду Спокути повів за собою Кобі Брайант. І на довгі 15 років повернув баскетбольній Америці спокій та віру у власну винятковість.

Ніколи такого не було – і ось знову

2023-й рік, накачана захисниками всіляких талантів, але дуже струнка на позиціях великих, збірна США з геніальним тренерським штабом (Керр, до нього Споельстра та Лью), пропускає правий у щелепу у півфіналі від німців, а потім видає одну з геніальніших кінцівок ЧС, але все одно здувається канадцям у матчі за бронзу.

Make America great again

У Штатах істерика. Велич під загрозою, щігли не справляються. ЛеБрон особисто прагне помсти та обіцяє повернути все, як було (і додати медаль у свою нескінченну заочну суперечку з Майклом). З скрипучих потертих сідел починають діставатися живі ікони: Каррі, Дюрант, Девіс, Ленард. Очолює Redemption Team Сільвестр Сталлоне Король Джеймс.

Штати - не дурні, вони навчаються на своїх помилках. Тренерський штаб знав, що на Олімпіаду їде Йокіч, що там будуть Гобер із Вембаньямою. Потрібна була порівняна відповідь. І тоді камерунець Ембід на 30-му році життя став американцем. Один із найсуперечливіших гравців НБА, багатьма захейчений за свою поведінку на паркеті, Джоель, тим не менш, у трійці домінант минулого сезону. І до травми він впевнено йшов на першому місці у рейтингу МВП-2024.

Запрошення Ембіда - дуже сильний хід у формуванні складу. Він вибиває козирі з рук опонентів із сильним фронткортом (якщо, звичайно, Джоель зможе дожити до фінального матчу, не вивихнувши коліна десь на тренуванні). У Штатах – справжня криза центрових. За Адебайо та старіючим Девісом порожнеча аж до 90-кілограмового Чета Холгрема. Але, зрештою, Оладжьювон та Юінг теж не були американцями від народження.

Ростер збірної США:

Центрові: Бем Адебайо, Джоель Ембід, Ентоні Девіс
Форварди: Леброн Джеймс, Кевін Дюрант, Джейсон Тейтум, Кавай Ленард
Захисники: Стефен Каррі, Девін Букер, Джру Холідей, Ентоні Едвардс, Тайріз Халібертон

Можливо, це - найзбалансованіший ростер за всю історію збірної. Тут у нас 16 чемпіонських каблучок, включаючи 2 цього сезону від Тейтума та Холідея (у першої Дрім Тім на 92-й рік було 12). У нас захист: стопери один на один на периметрі – Джру, Ленард, Едвардс; у нас оборона краски – Едріс «Бем» Адебайо та Девіс. У нас найкращий в історії баскетболу снайпер – шеф Стеф (і до нього не менш далекобійні Букер, Дюрант, Тейтум). У нас генії у зароблянні штрафних – Ембід та Дюрант. У нас навіть є поганець, який продовжує блискуче відігравати свою роль із «Прорватися в НБА» і в реальному житті – Ентоні Едварс.

Як усього цього може не вистачити для золота

А може не вистачити? Може. Безперечно може. Ще ніколи в НБА не було так багато домінуючих гравців не зі США. Ще ніколи у суперечці за МВП перші чотири місця не діставалися сербу, канадцю, словенцю та греку. Якщо подивитися на ростер канадців, які вже обіграли США, то там склад, який спокійно міг би вважатися контендером у НБА.

Йокич-Йович-Йович зведуть з розуму коментаторів. І якщо Нікола зуміє відволіктися від кінних стрибків та рифтингу, його одного достатньо, щоб сербська команда була здатна нокаутувати будь-якого суперника. Окей, недостатньо. Але дуже близько до цього.

Тому дуже важливим фактором є самовіддача американців, їх настрій на боротьбу.

Коли був оголошений ростер, звучало чимало думок, що дідки не потягнуть ОІ у липні, оскільки надто втомилися від плей-офф, не встигнуть (не захочуть) набрати форму. Однак літні події показали, що Джеймс взагалі не відпочивав, Дюрант з червня орав у компанії з Холгремом і Бол-Болом у спеціальному тренувальному таборі, а Ентоні Едвардс… Залишався Ентоні Едвардсом і обзавівся дитиною на боці. Але навіть за товариськими матчами Redemption Team видно, що насправді Едвардс розуміє, в якій він компанії грає, поводиться командно.

Суддівство. Ось споконвічний бич США на великих міжнародних турнірах. Там свистять пробіжки. Інакше трактують контакт, дозволяють скидатися з кільця. Тут, мабуть, єдине вразливе місце команди Керра. Але, міркуватимемо логічно: не для того суперзірки НБА відмовилися від літнього відпочинку, щоб упустити такий важливий нюанс.

G.O.A.T(vice?)

Безперечно, центральна фігура цього прекрасного союзу друзів – ЛеБрон Джеймс. Він був ідейним натхненником команди. Він вперше приїхав на Олімпіаду у 19 років, тепер рвонув за своїм третім золотом у 39 років.

«Я був вражений тим, наскільки старанно він тренується», — каже Стів Керр. «Я пішов до Таю і Спо (у командах яких Джеймс грав) і запитав: «Це нормально?» І вони сказали: Він робить це щодня, щодня.

Буде чимало суперечок про те, хто має виходити у старті збірної США. Але одне місце там точно недоторканне. Це позиція ЛеБрона. Можна знайти 1000 причин ненависті до Джеймса, але його вірність баскетболу не підлягає сумніву. У 39 він все ще один із найкращих на цій планеті. Ну, якщо трохи сховати його у захисті.

«Я все ще люблю баскетбол. І збірна США зі мною показувала добрі результати. Тому я відчував, що цього літа важливо поїхати туди та зіграти з рештою хлопців», - слова ЛеБрона.

Так, раніше він стрибав вище. Зате зараз краще пасує.

Епілог

Не так вже й важливо, за кого ви вболіватимете на баскетбольному Олімпійському турнірі. Найважливіше – не пропускати ці матчі. Є відчуття, що попереду на нас чекає одна з найбільших битв в історії Олімпіад. Можливо, найвеличніша збірна США в історії. А можливо - найбільше розчарування від збірної США в історії. Та це точно буде видовище з великої літери.

Дякуємо, що дочитали цей матеріал до кінця. Слідкуйте за новинами terrikon.com на Google News.