Артем Бондаренко: Із позитивними емоціями повертаємося до тренувань

Півзахисник Шахтаря Артем Бондаренко розповів клубним медіа про вихід з відпустки, умови на зборах та перше тренування.

– Артеме, у команди розпочалися літні тренувальні збори. Поділися враженнями від зустрічі з товаришами, а також від першого тренування.
– Дуже щасливий усіх побачити: і тренерський штаб, і гравців. Сумували один за одним, і думаю, що за місяць усі відпочили, тому із позитивними емоціями повертаємося до тренувань.

– Розкажи детальніше, що саме робили на першому тренуванні, тому що всі виснажені. Було дуже складно?
– Думаю, те, що було складно, нічого не описує, тому що було надскладно. Ми пройшли невеликий фізичний тест, аби тренерський штаб міг побачити нашу фізичну готовність і те, що необхідно покращувати.

– Що треба покращити саме тобі? Чи знаєте вже свої дані?
– Ще не знаємо. Знаю, що треба удосконалюватися суттєво, адже всім було складно. Тест, як я сказав, дуже неприємний та складний, особливо для першого дня.

– Чи підтримував ти фізичну форму під час відпустки?
– Так, підтримував! Перші два тижні я відпочивав, а пізніше нам надіслали програму, де був тренажерний зал, потрібно було бігати, тому навіть ця робота вже була неприємна.

– Що казав тренерський штаб? Який план у команди на ці збори, що відомо про спаринги й тренування?
– Поки що зовсім нічого не сказали. Провели перше тренування, думаю, пізніше оголосять план, буде більш достовірна інформація.

– Два роки тому «Шахтар» уже був на зборах у Словенії. Як зараз тут почуваєшся та наскільки комфортними є умови для проведення літніх зборів?
– Усе чудово. Тоді ми були з Йовічевичем. Умови супер, поля прекрасні, створено всі умови для комфортної роботи.

– Зараз із вами тренується дуже багато молоді. Нещодавно ти теж був тим, хто щойно прийшов у першу команду. Розкажи, як підтримуєш молодих гравців, можливо, даєш поради?
– Поради, чесно скажу, не даю, тому що в мене їх не просять. Але якщо буде потреба допомогти молодим гравцям з адаптацією чи ще з чимось, ми точно допоможемо. Розумію, наскільки це важливо. Це нормально, коли в такому колективі комусь чимось допомагаєш.

– Чекаєш на повернення збірників?
– Чекаємо, але, напевно, нехай затримуються. Слідкуємо, уболіваємо та віримо!