Олексій Бєлік підбив підсумки свого дебютного матчу в якості головного тренера юнацької команди «Шахтаря». "Гірники" подужали «Металіст 1925» - 3:2.

– Вітаємо з дебютом! Які емоції маєте після матчу?
– Дякую за привітання. Враження двоякі, бо матч ми розпочали непогано, забивши три голи та не реалізувавши ще низку нагод. Потім була пауза на повітряну тривогу, але це не може бути виправданням. Трохи розслабилися і почали припускатися дитячих помилок. Декільком нашим футболістам треба замислитися після цієї гри. Поєдинок був нашим до 60-ї хвилини, ведучи в рахунку замість контроля м’яча, ми почали помилятися там, де взагалі не мали б. Можу зрозуміти брак чи секундну розслабленість, але тут не бачу навіть логіки помилок. Я дуже радий, що є перемога, та все ж така перемога не вселяє впевненості. До зустрічі з «Вересом» U19 є тижневий цикл тренувань, тому будемо працювати, щоб поліпшити гру в обороні.

– Особисто для вас важливо почати сезон з перемоги?
– Я не роблю акцент на собі. Тут ми діємо разом, усі прагнуть прогресу футболістів у різних аспектах гри. Безумовно, я переживав до матчу, бо він стартовий, та моя особистість не на першому плані, мене більше хвилюють хлопці. Я бачу їх роботу й бажання, але потребує уваги той факт, що останні 30 хвилин гри ми були розгубленими. Хоча я акцентував на тому, що нам важливо стартувати з перемоги.

– Якби вдалося забити третій гол ще в першому таймі, гра могла вийти не такою нервовою?
– Можливо, та ми ж все одно забили третій гол, хоча й після перерви. Погоджуюся, що моментів було вдосталь ще в першому таймі, та неможливо реалізувати все. Складність у тому, що ми могли отримати позитив та впевненість перед другим туром, але маємо те, що маємо.

– Наскільки задоволені фізичним станом футболістів?
– Загалом фізично ми готові, але є 10–15 відсотків фізики, які можна добрати лише через офіційні ігри. Із цим у нас точно проблем немає!

– Чи допомогли команді Тоіров та Глущенко?
– Дуже допомогли. Відчувається різниця і клас хлопців як індивідуально, так і командно. Я вдячний, що хлопці грали не лише на себе, а ще й гарно вписалася в гру команди. Якщо проаналізувати, то всі голи забили після награних комбінацій, а не просто за рахунок чиїхось індивідуальних дій. Повторюся: Глущенку й Тоірову дякую за бажання і за те, що не тягнули ковдру на себе, а грали командно.