ФІФА збирається революціонізувати футбол, змінивши правило офсайду. Якщо це станеться, то у атакуючої команди значно розширюються можливості - а значить, і підвищиться результативність, що зробить футбол більш видовищним. Так пояснює свою ініціативу ФІФА, а Terrikon.com вивчає її у деталях...

До революції під виглядом еволюції ФІФА дивним чином підштовхнуло торжество VAR у сучасному футболі. Електроніка змогла фіксувати положення 'поза грою' з мікроскопічною точністю, як наслідок, зросла кількість зірваних з цієї причини атак. Навіть якщо форвард хоч на півпальця заліз за лінію передостаннього оборонця, VAR реагував. Це явно ускладнювало атакуючий футбол, і ФІФА вирішила завдати якогось удару у відповідь.

I запустили Арсена Венгера, який очолює в цій організації відділ розвитку футболу. В березні 2021 року він представив свій проект. За його концепцією, офсайдом слід було б вважати становище, коли ВСЕ тіло атакуючого гравця в момент пасу знаходиться ближче до воріт суперника, ніж захисник. А коли ТІЛЬКИ ЧАСТИНА тіла гравця атаки знаходиться на одній лінії з передостаннім гравцем захисту, це не вважатиметься (як зараз) офсайдом.

Представляючи концепцію, президент ФІФА Джанні Інфантіно говорив так: 'Це дає атакувальному гравцю трохи більше простору і, таким чином, сприяє футболу, що атакує. Очевидно, що таку зміну потрібно буде протестувати. Ми маємо подивитися, як це вплине на гру — позитивно чи негативно. Якщо вона буде позитивною, ми можемо продовжити. Якщо негативною, ми відступаємо. Але ми завжди тут, як і у випадку з VAR, щоб бути відкритими для нових ідей, і якщо ми зможемо зробити футбол ще більш атакуючим, ще більш пристрасним, ми обов'язково розглянемо це'.

З того часу, як бачимо, минуло більше двох років - і тільки зараз ФІФА дозріла до реального тестування. Повідомляється, що нове трактування офсайду буде перевірено у нижчих лігах трьох європейських чемпіонатів – Італії, Швеції та Нідерландів. Якщо новинку буде визнано 'придатною', її рушать далі, у реальний великий футбол. Коли це може статися, поки що не говорять. Якщо відштовхуватися від практики застосування VAR, то пройде приблизно пара років, перш ніж осфайд почне трактуватися по-новому.

Цій ініціативі передувала інша, трохи кумедна, висунута років десять тому попереднім головою ФІФА Зеппом Блаттером. Чоловік рішучий, він пропонував... зовсім скасувати офсайд. Здавалося б - ось вона, запорука справжнього бенкету атакуючого футболу! Але ідея виглядала привабливою лише на перший погляд – як і загалом будь-яка радикальна ідея. Спеціалісти, які її критикували, справедливо зазначали, що скасування офсайду зробить футбол примітивним і взагалі змінить до невпізнанності - власне, це буде вже якась інша гра. Відомий англійський арбітр Грем Пол казав: 'Я взагалі такий футбол не дивитимуся. Скасування офсайду – це просто божевілля! Огидна ідея. Футбол у такому разі просто перестане бути футболом. Будуть одні закиди, закиди та ще раз закиди до воріт'. Загалом Блаттера заклевали, і він свою ініціативу звернув.

Варіант Венгера є компромісом між радикалізмом і консерватизмом - і тому гідний серйозного вивчення. Здається, що перед нами – все-таки реальне майбутнє: нове правило виглядає розумним та обґрунтованим, воно змінює футбол плавно та симпатично. Хоча, звичайно, тільки практика покаже, наскільки воно застосовне до 'живого' футболу.

По суті, правило Венгера є подальшою еволюцією офсайду у бік спрощення дій атакуючих. Важко повірити, але цьому процесу вже майже 200 років. Перша зафіксована версія правила офсайду датована 1847 роком - це було зроблено в Ітонському коледжі (гравець вважався в положенні 'поза грою', якщо перед ним було три або менше противників, а м'яч знаходився за ним). Через рік це правило було уніфіковано в Кембриджському університеті, звідки вже поширилося на весь англійський футбол.

Далі в правило вносилася маса удосконалень, кількість гравців захисту перед атакуючим, за яких фіксувався офсайд, зменшилася спочатку до двох, потім - до одного, трансформувалися інші умови фіксації офсайду. Нинішня версія правила видалася б райською для нападників 19 століття – вона дає таку свободу, про яку вони й мріяти не могли. Але все-таки, свободи багато ніколи не буває – і ось настав час для подальшого кроку.

Нова версія офсайду вимагатиме від захисників зовсім інших навичок у протидії атаці. Так само як VAR змінив психологію гри, так само і 'правило Венгера' призведе до трансформації футбольної тактики. З очевидних можливих наслідків - збільшення кількості лонгболів, довгих вертикальних передач, і навіть діагональних флангових кросів вперед, на прорив нападаючим. При цьому у захисників буде спокуса розташовуватись глибше, ніж зараз, і невідомо, до чого це призведе на практиці – можливо, не до зростання результативності, а навпаки. Скоро ми всі дізнаємось. Повторимо: якщо все піде такими темпами, як зазвичай йде у ФІФА, то через два-три роки у нас буде шанс побачити нову версію офсайду живцем.