6 клубів із міськими назвами в історії української еліти
Судячи з усього, припиняє існування футбольний клуб 'Львів'. Але навіть якщо він і вціліє фізично, то УПЛ точно покине – вже втрачено всі шанси на збереження місця у дивізіоні. Таким чином, в еліті залишиться менше одним клубом, назва якого, на західний манер, збігається з назвою міста базування. Terrikon.com згадує історію таких назв в українському футболі...
'Миколаїв'
У перші роки незалежного футболу місто Миколаїв було представлене у Вищій лізі командою 'Евіс' (за назвою місцевої швейної фабрики, яка тоді спонсорувала цю справу). Але в жовтні 1994 року із співпрацею було покінчено, команда перейшла під опіку муніципальної влади і стала називатися СК 'Миколаїв'. Спочатку її тренував знаменитий Євген Кучеревський, але поступово справи погіршувалися, і було зниження у класі. Камбек трапився лише у 1998, але вийшов дуже недовговічним. Сезон вдалося дограти ледве-ледь, команда страждала під тягарем фінансових проблем - і, зрештою, назавжди зникла з елітної компанії.
'Львів'
Команда під такою назвою існувала і в 90-х, але ні на що не претендувала і вела вкрай скромне напівпрофесійне існування у тіні Карпат. 2006 року її зробили професійною, переформатувавши зі стрійської 'Скелі', профінансували (гроші забезпечила страхова компанія 'Княжа') і почали рухати нагору. У 2008 році команда вийшла в УПЛ, де затрималася лише на сезон, але запам'яталася перемогою над 'Шахтарем' на самому старті (тоді багато хто подумав, що прийшло щось цікаве та зухвале). Проіснував той 'Львів' до 2012. А 2017-го відродився у Другій лізі, щоб уже через рік опинитися в УПЛ. Магія? Містика? Нi. Просто власник команди бізнесмен Богдан Копитько зміг здійснити організаційний фінт, обмінявшись місцями з 'Вересом'. Багато хто обурювався, але юридично все було зроблено як треба. Піком цієї команди стало 6-е місце у першому сезоні 2018/19. У подальші сезони вона послідовно агонізувала, у результаті ми зараз бачимо цілком закономірний результат.
'Севастополь'
Наступною командою з ім'ям міста у назві став представник Криму. Футбольний клуб 'Севастополь' існував з 2002, стартував із Другої ліги, плавно просувався нагору - і врешті-решт досяг УПЛ влітку 2010. Щоправда, через рік повернувся вниз, але в 2013 зміг знову заробити підвищення. Той 'Севастополь' був відомий виступами за нього двох колишніх 'гірників' - Маріуша Левандовського та Ігора Дуляя. Сезон 2013/14 кримчани провели напрочуд впевнено - на момент фінішу сезону, зіпсованого російськими підступами, посідали 9-е місце. Але всім було зрозуміло, що український 'Севастополь' вмирає. Він і помер, поступившись місцем однойменній команді, зареєстрованій у Росії.
'Олександрія'
У місті Олександрія (Кіровоградська область) існувала команда 'Поліграфтехніка', яка припинила існування у 2003. А вже через рік міська влада представила нову назву, в якій відображалося ім'я міста. До УПЛ 'Олександрія' дісталася 2011 року, втриматися тут не зуміла і ще на три роки впала до Першої ліги. Та 'Олександрія', до якої ми звикли - міцний середняк, здатний образити будь-кого - починається в 2015 році. Під умілою рукою тренера Володимира Шарана вона доросла до єврокубків і навіть до 'бронзи' в 2019. За весь цей час нижче за 9-е місце вона не опускалася. Вона і зараз залишається цілком конкурентоспроможною і, в принципі, гордо зберігає ім'я міста.
'Маріуполь'
Тут зовсім інша історія. Футбольний клуб у приазовській столиці існував давно (так і хочеться написати – завжди), і як тiльки не називався. На рівні найвищого українського дивізіону це спочатку був 'Металург' (до 2002) та 'Іллічівець' (до 2017). Після подій 2014 року постійно лунали голоси про необхідність перейменування (в руслі декомунізації). Захисники старого бренду намагалися довести, що 'Іллічівець' - це не на честь Леніна, а на честь святого Іллі. Не допомогло, і в 2017 році клуб став 'Маріуполем'. У такому форматі виступав коли як, іноді непогано, двiчi навіть добрався до єврокубків. Але після того, як місто Маріуполь перейшло до рук росіян, клуб заявив про припинення виступів в УПЛ. Хоча формально зберіг право на місце в ній, і, за ідеєю, якщо відчує, що здатний повернутися – буде прийнятий без проблем.
'Мінай'
Ну, і останній за хронологією представник 'міських' клубів УПЛ базується, строго кажучи, не в місті, а в селі - проте в нашу вибірку цілком вписується, маючи в своїй назві, зрештою, населений пункт. Клуб цей заснували у 2015 році закарпатські митники. У перспективі грошей вистачило на те, щоб доростити 'Мінай' за три роки до професійного статусу, а у 2020 - просунути до УПЛ. Тут закарпатській команді, на жаль, похвалитися нема чим. У першому сезоні вона мала повернутися до Першої ліги і лише через зникнення донецького 'Олімпіка' змогла зберегти місце серед найкращих. Незакінчений сезон 2021/22 теж обіцяв мало радісного - на момент зупинки чемпіонату через війну 'Мінай' йшов передостаннім. Нинішнього сезону справи йдуть краще, але про збереження місця в УПЛ говорити рано: є небезпека потрапити до плей-офф за виживання з представниками Першої ліги, а там може статися всяке. Але поки що 'Мінай' - один із небагатьох фірмових 'міських' клубів УПЛ, який зберігає цю західну 'фішку'.
