Ця весна стала сезоном прориву молодого форварда 'Динамо' Владислава Ваната. Він забиває навіть більш регулярно, ніж Артем Довбик (причому, що цінно - забиває майже виключно з гри, а не з пенальті). Terrikon.com вирішив зосередитися на досьє цього футболіста та подивитися, звідки взявся цей феномен і чим він може порадувати українського вболівальника...

Владислав Ванат – найкращий гравець «Динамо» у квітні 👏

У підсумковому опитуванні переважну більшість голосів (62%) респонденти віддали форварду Владиславу Ванату. pic.twitter.com/FOEADifL5s

— FC Dynamo Kyiv (@DynamoKyiv) May 3, 2023

Само собою, український футбол не сьогодні і далеко не вчора дізнався про Владислава Ваната. Про те, що ми отримуємо в його обличчі якийсь незвичайний феномен, можна було зрозуміти вже 2021 року, коли Владислав побив рекорд самого Олександра Алієва. У молодіжному чемпіонаті країни він забив 26 голів, не просто перевищивши аліївське досягнення - він забив одразу на 5 голів більше (26). Таких результатів ординарний гравець точно не покаже.

Ванат взагалі - хлопець, далеко не далекий від яскравих дій. Минулого літа одна з них набула широкого резонансу в ЗМІ. Разом зі своїми партнерами зі збірної Украни U-20 Владислав повертався після матчу у Вірменії. В аеропорту, побачивши групу російських уболівальників у національній символіці, Ванат зайшов у сувенірну крамницю і скупив там усі прапорці Росії. Вийшов з цим оберемком, підійшов до смітника і на очах усіх пасажирів ворожої держави викинув туди всю символіку.

У Ваната - вельми специфічний підхід до справи. Наприклад, він вважає, що успіху у футболі може допомогти молитва. Звісно, ​​не якась випадкова, а спеціальна. 'Перед грою треба вимовити молитву, яка оберігає. Я її просто в інтернеті знайшов, коли отримав травму коліна. Зберіг у телефоні. І тепер з екрану читаю', - пояснює Владислав.

Владислав Ванат народився 4 січня 2002 року у місті Кам'янець-Подільський, де серйозного футболу ніколи не бувало. А хлопчик хотів грати у цю гру завжди. Зрештою, все влаштувалося так, що маленький Влад виявився учнем однієї зі спортивних шкіл у Києві. 'Мене батько на тренування та суботню гру щотижня возив на авто. Це 500 км на один бік. Жили у Києві два дні. У неділю поверталися до Кам'янця, і в понеділок я йшов до школи, - згадує динамівський форвард. Зрештою, переселився на київську базу, і мандрівки на півУкраїни припинилися.

Владислав виріс у сім'ї, де всі захоплювалися 'Ліверпулем'. Просто так склалося. Втім, це ніколи не набувало якихось гіпертрофованих форм. Владислав має цілком близькі, зрозумілі орієнтири для зростання. 'Потрібно пишатися Блохіним, Бєлановим, Шевченком. Вони є прикладом для нас. Виграли 'Золоті м'ячі', – каже молодий форвард. І чим чорт не жартує – може, в його обличчі ми бачимо майбутню європейську зірку.

Що ж за гравець у результаті вийшов? Характеризуючи його, тренер 'Динамо' U-19 Ігор Костюк відзначає рішучість, холоднокровність та хорошу технічну оснащеність. Владислав впевнено б'є з обох ніг, але все-таки робоча в нього ліва. Він не боїться брати на себе відповідальність у вирішальні моменти епізодів, але не проти й підіграти партнеру, якщо ситуація цього вимагає. Нарешті, одна з визначних рис його стилю - вміння відкритися між захисниками, забігти їм за спину, створити собі простір для маневру.

Дебютував в УПЛ Ванат ще у сезоні 2020/21. Щоправда, тоді це була лише епізодична поява – в останньому турі, у матчі з 'Колосом', 9 хвилин після заміни. У наступному сезоні Мірча Луческу використав його вже активніше (у 17 матчах), і молодий форвард відкрив рахунок забитим голам на цьому рівні (27 серпня 2021 року у ворота 'Олександрії'). Наприкінці того урізаного чемпіонату Ванат став постійним вибором тренера. 'Містер намагається давати однакову кількість ігрового часу футболістам мого амплуа, тому що головне для футболіста - це ігровий час. Містер дає нам можливість, а ми намагаємося виходити на поле і доводити, на що здатні', - коментував він те, що відбувається.

Ну, а цього сезону Ванат поступово перетворився на головну ударну силу 'Динамо'. 11 голів у чемпіонаті – це вже цілком гросмейстерський показник для бомбардира. Показово, що більше половини цих голів (6) він забив навесні, точніше – з початку квітня, ще точніше – у 8 останніх турах. Не дивно, що Ванат був визнаний найкращим гравцем свого клубу в попередньому місяці. Більше одного гола за матч у нього організувати поки що не виходить, натомість частота поразки воріт суперників вражає. Показово також і те, що з початку сезону він пропустив лише два матчі, причому один із них - через перебір карток.

Ванат вже має і деякий негативний бекграунд - це пов'язаноз критикою жіночого суддівства в УПЛ. Він зробив це у березні після зустрічі з 'Інгульцем'. 'Я не бачив у жодному топ-чемпіонаті, щоб жінки судили чоловічі ігри. У нас це є, і чомусь дуже часто саме у матчах Динамо', - сказав він, критикуючи деякі дії Катерини Монзуль. Відразу його за це не покарали, але днями йому прилетіла триматчева дискваліфікація - його інтерв'ю визнали сексистським.

У дорослу збірну України Ваната поки що не викликали, але у молодіжних він був задіяний, і голи забивав на всіх рівнях. Минулого року брав активну участь у успішному відбірному турнірі для збірної U-21, зіграв у 4 матчах (забив 3 голи, з них 2 – в одній грі з Македонією), а потім – ще й у плей-офф зі Словаччиною (голів не забивав). Якщо в нього все розвиватиметься так, як зараз, виклик до головної команди країни - лише питання часу. Особливо при тому дефіциті класних форвардів, який хронічно зазнає український футбол останніми роками...