Не без алмазів: про плюси та мінуси збірної Англії
Завтра збірна України розпочинає чергову відбіркову кампанію, роблячи спробу пробитися у фінальну частину Євро-2024. Суперник одразу на старті найсерйозніший - збірна Англії, фіналіст попереднього чемпіонату. Terrikon.com всебічно аналізує поточний стан цієї команди з усіма її численними достоїнствами та очевидними вадами...
Спроба описати збірну Англії наштовхується на деякі перешкоди. Дуже по-різному виглядає вона в різних обставинах, хоч і здається, що діє шаблонно, по одній ігровій моделі. Але ж ні! Скажімо, у себе на Євро-2020 вона була вкрай нудна і обережна - дуже Гарету Саутгейту не хотілося припуститися промаху перед своєю аудиторією. Через рік на чемпіонаті світу ми побачили вже веселіший варіант, націлений на творення в останній третині поля. А перед цим англійці бездарно злилися в Лізі націй, сенсаційно вилетівши з Ліги А при абсолютно хаотичній організації.
Що говорити, якщо навіть у позавчорашньому матчі з Італією ми побачили, по суті, дві різні Англії: у першому таймі - винахідливу та домінуючу, у другому - затиснуту та відбиваючуюся. І якби італійці били поприцільніше (лише один із їхніх 10 ударів припав у площину воріт) - хто знає, яким виявився б результат. Загалом, Англія – вельми загадковий опонент. Хоча, звичайно, з Україною вона гратиме на перемогу, атакуватиме. А стан у гравців команди, як ми бачили на полі Стадіо Дієго Армандо Марадона, цілком пристойний. І за нормальної командної дисципліни вони демонструють гру високого класу.
У кожному футбольному колективі є люди, без яких тренерові доводиться туго. Є такі й в англійців, їхні імена добре відомі. Це 'опорник' Деклан Райс, справжній цемент англійських порядків. Це Джуд Беллінгхем, молодий геній, який у всьому добрий і корисний - вміло обороняється, вигадливо конструює, ефективно загрожує воротам. Це Букайо Сака - правий вінгер, який виграв найгострішу конкуренцію на цій позиції в кількох талановитих співвітчизників. І це, безумовно, Гаррі Кейн, душа англійської атаки, людина, навіть промахи якої парадоксально підхльостують команду.
При цьому основний склад у версії Саутгейта включає кілька парадоксальних персон. Ми не будемо вже говорити про Гаррі Магуайра - цей центральний захисник у себе в 'Манчестер Юнайтед' глухо сів у запас, але у збірній постійно затребуваний і, що найдивовижніше, - корисний. Адже є ще, скажімо, воротар Джордан Пікфорд, чий талант не такий уже очевидний, особливо на тлі конкурентів - Аарона Рамсдейла і Ніка Поупа. Або, наприклад, Джек Гриліш, м'яко кажучи, не найефективніший лівий вінгер в історії. Або центральний півзахисник Келвін Філліпс, який майже не грає в 'Сіті'.
У тренерській манері Саутгейта є певна твердолобість. Він, як правило, жорстко стоїть на своєму, не звертаючи уваги на зовнішнє – критику, іронію, тиск. Тому й уперто ставить до складу того ж таки Гриліша за наявності чудової альтернативи в особі Філа Фодена. Втім, якраз проти України Фоден може з'явитися зі старту - і тоді нашій команді доведеться мати справу з 'діамантовою' атакуючою четвіркою, сумарна вартість якої, за останньою оцінкою Transfermarkt, становить 420 мільйонів євро. Тобто – із вершками світового футболу.
Можна припустити, що головна загроза у недільному матчі в англійців виходитиме від Беллінгхема. Він і позавчора став одним із найкращих, особливо у першому таймі, і в нашій опорній зоні напевно виявиться джерелом безлічі проблем. Тарасу Степаненку, який напевно вийде грати тут, можна лише поспівчувати - стримати Беллінгхема у його найкращі дні практично неможливо. Втім, матч з Італією показав чудову готовність і кількох інших виконавців – Букайо Сака, Деклана Райса, Джона Стоунза.
Варто звернути увагу, що обидва голи збірної Англії у ворота 'скуадри адзурри' прилетіли з кутових. Це продовжує залишатися потужною зброєю 'левів', незважаючи на загальну зміну їхнього ігрового стилю за останні 20 років. Ми пам'ятаємо, скільки проблем мала з цим збірна України у чвертьфіналі Євро-2020. З того часу нічого не змінилося: кутові у виконанні англійців - завжди небезпечно, і пам'ятати про це їхній суперник зобов'язаний завжди.
Ми вже говорили про те, що бригада Саутгейта нестабільна і далека від досконалості. Це стало очевидно наприкінці матчу з італійцями, а атака, що призвела до голу у ворота Пікфорда, продемонструвала їх вади із вбивчою наочністю. По-перше, Магуайр зробив вертикальну передачу на суперника. Але це ще півбіди. Прагнучи виправити помилку, він висунувся вперед, врізав по ногах Ніколі Бареллi - але той уже встиг відпасувати партнерові. Висунення Магуайра утворило 'дупло' в англійській обороні, і Італія шикарно використала це, в чотири блискавичні паси перетворивши її на потерть.
Ось так і треба діяти проти Англії - сміливо, розумно, стрімко, використовуючи повільність центральної зони та розриви, що утворюються між нею та флангами. І, звісно, стійко тримати удар суперника. Сподіватимемося на те, що завтра у наших хлопців все це вийде.
Ваша невелика пожертва дозволить нашому колективу з чотирьох редакторів продовжити працювати над проектом, якому у грудні виповнилося вже 25 років і який переживає найскладніший період у своїй історії. Допомогти terrikon.com можна, зробивши донат за посиланням. Дякуємо!
